Захоплення храмів. Як це було: Дуліби
Про захоплення храму релігійної громади Різдва Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Дуліби Гощанського району.
У червні 2015 року релігійна громада Української Православної Церкви с. Дуліби була піддана дискримінації з боку голови Дулібської сільської ради Мирончук Лесі Олексіївни, яка незаконно заволоділа офіційними документами громади УПЦ з метою подальшої передачі храму іншій особі – Київському Патріархату.
Дискримінаційні дії посадова особа мотивувала тим, що на правах голови територіальної громади вона нібито повинна вирішувати, кому належить можливість розпоряджатися сільською церковною будівлею.
«Леся Мирончук – рідна сестра благочинного Гощанського району УПЦ КП, – коментує протоієрей Сергій Тимофєєв, настоятель церкви у селі Дуліби. – Ця жінка, підбурювана своїм братом, розпочала міжконфесійну війну в селі. Дуліби – зовсім невеличке село, населення спокійне та врівноважене, переважно люди старшого віку. Через свою віддаленість від районного центру молодь звідси тікає. Єдиний осередок культури і духовності – церква. Для чого ж і її було втоптувати в бруд, сіяти розбрат, агресію і людські чвари?»
7 липня 2015 голова Дулібської сільської ради на зборах територіальної громади, на підтвердження своїх протиправних дій стосовно громади УПЦ, публічно винесла питання про передачу документів і храму іншій релігійній громаді – Київському патріархату, що згодом призвело до розпалювання міжрелігійної ворожнечі між місцевим населенням.
«Пані Леся на зборах принижувала нашого настоятеля, називаючи його московським прислужником, – каже Тарас, місцевий житель. – Відверто брехала, мовляв, батюшка у своїх молитвах кличе путінське військо в Україну. Добре, що серед дулібівців адекватні, думаючі люди, які припинили ці розмови та не підтримали наклепницю».
Не зумівши переконати всіх селян, одразу після зборів новостворена релігійна громада Київського патріархату незаконно зареєструвалася за адресою церкви, через яку сталася суперечка. Храм на честь Різдва Богородиці у судовому порядку довелося повертати у власність віруючих УПЦ.
Втім, міжконфесійний конфлікт у селі Дуліби на цьому не завершився: нове загострення відбулося 26 червня 2016, коли розкольники-самосвяти намагалися забрати православний храм, увірвавшись до нього на початку богослужіння. Очолив розбійний напад Анатолій Мирончук – благочинний Гощанського району УПЦ Київського патріархату, разом зі своєю дружиною, а також сестрою Лесею Мирончук, що була раніше сільським головою.
За словами очевидців, вранці, як тільки настоятель храму протоієрей Сергій Тимофєєв зайшов у вівтар і промовив перший виголос, до церкви увірвалися місцеві радикально налаштовані чоловіки і почали за руки витягати людей на вулицю. Вони били і штовхали паламарів, котрі забороняли заходити в Святая Святих. Через «нестримне бажання» розкольників молитися, цього дня постраждав молодий чоловік, який отримав травму голови, та 80-річна бабуся, яку за руки витягли з церкви та кинули з порога.
Загалом конфлікти навколо храму в селі Дуліби відбувалися упродовж трьох років: чотири рази розкольники намагалися увірватися до церкви, проте віруючі УПЦ давали гідну відсіч, тому храм і понині є власністю релігійної громади Української Православної Церкви.
