Коли треба зберегти лице: як ЗМІ відволікають від факту неотримання Томосу
Відповідь на публікацію О. Н. Сагана «Церковна дипломатія: хто кого переграв»
Той факт, що Томосу до 28 липня не буде, як багато нам обіцялося, очевидно, заставляє деяких робити якісь потуги, щоб витримати добру міну про поганій грі. В ЗМІ з’являються публікації, мета яких полягає в мінімізації іміджевих втрат від НЕотримання Томосу. Для цього намагаються придумувати на пустому місці нові «перемоги», про очікувану появу яких я вже писав в попередніх своїх текстах на цю тему. Зокрема, є видним намагання принизити Українську Православну Церкву, а саме дискредитувати сам факт приїзду делегацій Помісних Православних Церков на запрошення нашої Церкви.
З прикрістю, здивуванням і навіть обуренням прочитав публікацію О. Н. Сагана в його блозі на «Лівому березі» під назвою «Церковна дипломатія: хто кого переграв», в якій міститься низка неправдивих тверджень та маніпуляцій на цю тему. Не знаю, чи Олександр Назарович це робить свідомо, чи дійсно не володіє достовірною інформацією?
А тому вимушений дати пояснення і розповісти як, насправді, все є.
1. Твердження О. Н. Сагана. «Вселенський патріарх Варфоломій і перші особи інших Помісних православних Церков проігнорували запрошення УПЦ МП на святкування 1030-річчя хрещення Руси-України».
Відповідь: Це відверта неправда. УПЦ запрошувала на святкування НЕ перших осіб, а ПРЕДСТАВНИКІВ Помісних Церков. В церковному протоколі, коли запрошують іноземні делегації, завжди чітко прописують чи запрошується Глава Церкви чи його представники. Ми запрошували представників. Саме так було написано у відповідних листах Блаженнішого Митрополита Онуфрія Главам всіх Помісних Церков. Відповідно і приїжджають саме представники Церков. Ще одним доказом того, що є запрошеними і приїжджають саме ПРЕДСТАВНИКИ є той факт, що й від Константинопольського патріархату приїжджає також ДЕЛЕГАЦІЯ, а не сам Патріарх Варфоломій, і тим більше без Томосу, про нібито був обіцяний до 28 липня. Тому, якщо навіть і говорити про те, хто кого проігнорував, то швидше це Константинополь проігнорував нашу владу, адже а) ні Томоса, б) ні самого патріарха Варфоломія особисто не буде. Хоча запрошував Президент, наскільки мені відомо, особисто патріарха Варфоломія. Відчуваєте різницю між запрошеннями УПЦ і Президента?
Або давайте поміркуємо по-іншому. І до УПЦ, і до влади їде одна й та ж делегація Константинопольського патріархату одного й того ж самого рівня. Але чому тоді стверджується, що по відношенню до УПЦ це слід розцінювати як «ігнорування» чи «протольну формальність», а по відношенню до держави це «перемога»?
2. Рівень делегацій. О. Н. Саган стверджує, що за його даними станом на 23.07, до нашої Церкви приїдуть лише делегації 5 Церков, яких він перераховує в своїй статті з помилками в іменах і титулах, а також намагається переконати, що рівень делегацій є невисоким.
Відповідь: Неправда. Насправді, УПЦ запросила делегації 14 Помісних Церков. З них в нас на святкуваннях будуть представники 12 Церков, переважна більшість яких очолюється архієреями. Серед них і делегація самого Константинопольського патріархату.
Відповіді по делегаціях від кожної Церкви ми отримали вже досить давно, тому джерела, з яких Олександр Назарович черпає свою інформацію «станом на 23.07» є ненадійними, працюють з запізненням, дають неточні дані. Нерозумно робити висновки на основі неповної інформації, надто висока вірогідність помилитися, що й сталося з даному випадку з автором публікації, яку я маю на увазі.
Далі. Імена архієреїв кожної делегації будуть незабаром опубліковані на офіційному сайті УПЦ, тому я не буду про них зараз говорити детально. Рівень делегацій також є досить високим в залежності від Церкви. Лише делегації двох Церков – Румунської і Американської складаються зі священиків. Це ніяким чином не принижує нашу Церкву, оскільки сторона, яку ми запрошуємо, сама вирішує кого надіслати. Було б недипломатичним з нашої сторони вказувати іншій Церкві, так само як це є і в світській дипломатичній практиці, кого ми хочемо бачити в делегації. Тут наше МЗС мене дуже добре зрозуміє.
Не зможуть приїдуть на святкування лише представники Антіохійської і Елладської Церков, і то з виключно технічних причин. Тому не слід вбачати в цьому ніякої політики. Нагадаю, що зокрема Антіохійську Церкву звинувачують в проросійській позиції, а якщо навіть і так, то вона мала б приїхати до нас однією з перших. Однак, різні обставини бувають в житті, а тому не слід робити стратегічних висновків з буденних справ. Те ж саме стосується і Елладської Церкви.
3. Твердження О. Н. Сагана. «Нечисленність закордонних делегацій та вкрай низький рівень їх представництва керівництво УПЦ МП намагається «вирівняти» іншими «протокольними» заходами. Так, наступного дня після «московського» хресного ходу, а саме 28 липня, на території Києво-Печерської Лаври запланована зустріч представників посольств Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Греції, Кіпра, Сербії, Македонії, Болгарії і Румунії».
Відповідь: Ніякої спеціальної «запланованої зустрічі представників посольств» не буде. Взяти участь у святкуваннях з нагоди свята (помолитися за Літургією) Українська Православна Церква, дійсно, запросила представників Посольств православних країн, як це наша Церква робила і раніше. Зокрема, вже склалася добра традиція запрошувати представників Посольств православних країн на богослужіння в першу неділю Великого Посту на свято Торжества Православ'я. Ось посилання з офіційного сайту УПЦ на такий захід, який був цього року: http://news.church.ua/…/posly-pravoslavnyx-stran-molilis-…/…. Такий же захід був і минулого 2017 року. Таким чином, представників цих Посольств УПЦ запрошувала й раніше, а відтак вбачати в цьому намагання «вирівняти» ситуацію, є м’яко кажучи, великим перебільшенням.
4. «Зазначу, що у цьому списку дивною є лише участь представників Македонської ПЦ … Їхня участь у подібних заходах є, принаймні, не логічною».
Відповідь: Представників Македонської Церкви НЕ буде на святкуваннях. УПЦ не запрошувала і не могла запрошувати Церкву, яка не є визнаною. Тому, це твердження знову ж таки є відвертою неправдою.
Мені цікаво, звідки Олександр Назарович бере цю всю брехню? Від чого в нього такі переживання?
Хоча одне пояснення в мене є. Чув недавно, що в коридорах влади був переполох, оскільки до них надійшла помилкова інформація, згідно з якою до УПЦ приїжджають самі Глави Церков, а тут ще й Томоса немає. Виходить, що «московські попи» переграЮть. Тому підозрюю, що твердження Олександра Назаровича походять саме з глибин владних кабінетів.
Висновки: Таким чином, кількість та рівень церковних делегацій, які приїжджають до Української Православної Церкви свідчать про те, що всі Помісні Церкви підтримують саме нашу Церкву, яку очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій. Делегації Помісних Церков приїжджають саме до УПЦ, а не до влади, (і тим більше не до «УПЦ КП» і «УАПЦ»), і будуть брати участь в церковних заходах. Все це свідчить також і про те, що Помісні Православні Церкви не підтримують ідею надання Томосу в обхід УПЦ. Стверджувати, що Помісні Церкви, які сьогодні є з нами, а завтра будуть проти нас – це з області церковної фантастики.
Тому в пронизаному неправдою тексті О. Н. Сагана слід вбачати намагання просто зберегти лице своєї конфесії, а також влади, яка опинилася в очевидному програші, або видати бажане за дійсне. А тому поки-що немає підстав говорити про «стратегічну перемогу», Олександре Назаровичу, немає.
