15 принципів християнської політики від Шарля Журне

26 січня – день народження швейцарського католицького богослова Шарля Журне (1891-1975). Його книга – «Християнські вимоги в політиці» – являє значний інтерес у світлі політичних процесів, які відбуваються в Україні. Особливо корисним було б ознайомлення з його творчістю для українських греко-католиків, які навряд чи надихаються католицьким універсалізмом, віддаючи перевагу одній з крайніх версій націоналізму. Багато в чому католицька соціальна доктрина перегукується з соціальною концепцією Руської Православної Церкви. Вибрані тези не вичерпують проблематики, піднятої католицьким мислителем, проте дають певне уявлення про особливості підходу Католицької церкви до політичних проблем.

1. Ми не боремося з комунізмом за допомогою расизму або фашизму

2. Відповіді на соціальні проблеми не повинні бути ані відповідями лібералізму, ані відповідями комунізму

3. Природне право є підставою позитивного права. (с. 182)

4. Божественне право, що походить з благодаті, не зруйнує права людського, яке виходить з природи

5. Суспільне благо не має бути просто матеріальним. Воно має забезпечувати повний розвиток людського життя

6. Для більшості мінімум благополуччя необхідний для добровчинності.

7. Повалення тирана є актом заколоту, якщо кидає народ у гірше зло, в анархію та громадянську війну

8. У кожному зі своїх ворогів християнин зобов'язаний відрізняти зло, яке він не має права любити, та людську природу, спокуту кров'ю Христа і призначену до участі у божественному житті

9. Ідентифікація Церкви з якою-небудь цивілізацією, нехай вона буде залучена навіть у найбільш справедливу з воєн, здатна мати у майбутньому згубні наслідки

Щодо політичної моралі

10. «А чи є єдність нації її головним надбанням?» На що ми відповіли б: «Ні». Головне надбання нації – це її чеснота, її честь, її справедливість. Тільки слідом за цим приходить єдність. Якщо б внаслідок внутрішнього чи зовнішнього примусу країна прийняла б, наприклад, антисемітизм, стала утискувати євреїв, віднімати в них засоби до існування, зневажати їх, ставити їх поза суспільством, для теперішньої та майбутньої величі і слави країни було б краще не зберігати єдність у цьому питанні, а розділитися. (с. 153)

Образ дії щодо окупаційного режиму

11. Активний спротив абсолютно заборонений, коли окупаційна влада докладає всіх зусиль, щоб шанувати природне та міжнародне право. Заборонений, якщо він може збільшити анархію. Він не протизаконний лише в тому випадку, якщо він не здійснюється проти невинних і якщо він має тенденцію встановити істинний порядок.

Вчення Фоми про активне супротивлення та про повалення тиранії

12. Якщо тиранія терпима, то незручно скидати тирана, бо є ризик потрапити в анархію або до рук ще більш жорстокого тирана

13. Церква засуджує всяке повстання або несправедливе насильство проти встановленої влади. (Витяг з листа Пія XI до мексиканського єпископату, 28 березня 1937 року)

Депортація

14. Депортація, відрив цивільного населення всупереч його волі від рідних осередків та рідної землі, його вигнання в чужі області з метою лінгвістичної, етнічної чи політичної уніфікації ні в якому разі не дозволяється. (с. 222)

Повага до національних меншин

15. Чи має нація поважати мову та культуру етнічних меншин, які вона захищає? Чи може вона, не порушуючи справедливості, вимагати уніфікації мови та запропонувати цим меншинам, щоб задовольнити своє прагнення до імперіалізму, вибір між вимиранням їхньої культури або ж, ми не говоримо про вільне відселення на іншу батьківщину, просто депортацію?».

Папа Римський відповідає: «У світлі нового ладу, заснованого на моральних принципах, немає місця відкритому чи таємному утиску культурних або мовних особливостей національних меншин, шляхом примусу або обмеження їхніх економічних можливостей, обмеження народжуваності. Чим більш сумлінно державна влада поважає права меншин, тим впевненіше і ефективніше вона може вимагати від своїх членів лояльного виконання цивільних обов'язків у спілці з іншими громадянами». (С. 225)

Посилання:

1. Журне Шарль. Християнські вимоги в політиці. - Київ: Дух і Літера, - 1998 рік