«Маленький позитив» на тлі великого провалу

04 Жовтня 2016 18:52
439
«Маленький позитив» на тлі великого провалу
Я вже писав про те, що 26 вересня 2016 року у Варшаві відбулася конференція ОБСЄ Human dimension implementation meeting. Виступали на цій конференції і представники від України. Звісно, кожен з них ділився тим, що наболіло. Так, спікери від УПЦ звертали увагу на систематичне нехтування прав віруючих нашої Церкви, на кричущі факти захоплень храмів із застосуванням фізичного насильства тощо.

У відповідь на ці заяви директор Департаменту у справах релігії А. Юраш помітив, що існує й альтернативна точка зору, згідно з якою силові захоплення храмів (і навіть їхнє руйнування) знаходяться в повній згоді з законом України і нормами ОБСЄ. На його думку, саме цієї точки зору дотримуються представники так званого «Київського Патріархату».

Я не полінувався і вирішив з'ясувати, що ж насправді думають ті, хто сидів на конференції поряд з Юрашем, і чия точка зору, мабуть, знаходиться в повній згоді з точкою зору голови Департаменту у справах релігії. Для цього мені було досить поглянути на ФБ-сторінку «єпископа» УПЦ КП Євстратія (Івана) Зорі (побіжно зауважу, що завдяки публікаціям на СПЖ контент цієї сторінки помітно якісно змінився. Якщо раніше він більше ніж наполовину складався з постів, присвячених УПЦ, і на три чверті з постів, присвячених РПЦ і Путіну, то сьогодні там досить часто трапляються записи і на духовну тему. Тож, як кажуть, вода камінь точить, і цілком можливо, що «єпископ» з часом змінить свої погляди щодо перебування в розколі і через покаяння стане вірним чадом канонічної Церкви).

Так от, моніторити багато не довелося – всього цих записів 4. Розбирати їх я буду не за хронологією, а в міру того, наскільки вони цікаві особисто для мене.

Отже, перший запис (з розглядуваних) присвячений безпосередньо виступу самого «владики». Приводити його повністю я не буду. Зазначу тільки, що Іван Зоря зосередив свою увагу на «переслідуванні релігійних меншин в Росії, в тому числі громади УПЦ КП у Ногінську, де хочуть знести храм».

Тобто – для тих, хто не зрозумів, – єпископ навів один (!) приклад такого «переслідування» по відношенню до УПЦ КП. Один! Звичайно, він нічого не сказав про захоплення храмів УПЦ КП в Україні. Просто тому, що їх немає. Адже у нас, як відомо, УПЦ КП виступає не в ролі постраждалої сторони, а в ролі агресора-загарбника. Тому «владика» скромно промовчав.

Проте він звернув увагу на «диктаторський закон Ярової», яким, на його думку, обмежуються права релігійних громад та віруючих. Як бачимо, пана Зорю, як і більшість наших чиновників і політиків, більше цікавить не те, що відбувається у нас в Україні, а те, що відбувається в Росії. Гаразд, припустимо, що він ліберал, демократ і така людина, яку хвилює ставлення до віруючих взагалі, незалежно від країни проживання, і тому він визнав своїм обов'язком заступитися за них. І не важливо, чи це Росія, чи Афганістан. Але чому тоді він жодним чином не згадав «драконівські» законопроекти, прийняті в Україні, які не лише обмежують права віруючих, але і фактично легалізують церковне рейдерство?

Крім того, він вказує на пресинг з боку спецслужб Росії по відношенню до так званого «альтернативного православ'я» (РПАЦ, ІПЦР). Зрозуміло, що людина, яку повною мірою можна саму вважати «альтернативною» у всіх сенсах цього слова, турбується про тих, кого відносить до своїх братів по нещастю. Разом з цим сам термін «альтернативне православ'я», що вживається Зорею, з канонічної точки зору жодним чином пояснений бути не може. Справа в тому, що Церква Христова, як Тіло Його, – одна.

Допускаючи «альтернативне православ'я», пан Зоря, відповідно, говорить про існування якоїсь «альтернативної Церкви», тобто і «альтернативного Христа». Святе Письмо застерігає нас: «стережіться, щоб вас хто не звів, бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: "Я Христос". І зведуть багатьох» (Мф. 24: 4,5). Під іменем Христа прийде і противник Його. Таким чином виходить, що Іван Володимирович Зоря або безпосередньо проповідує антихриста та його «церкву», або ж просто «альтернативно мислить».

Також він звернув увагу «на системне порушення прав української громади та вірних КП в окупованому Криму». При цьому він, як повелося, не уточнив, які саме «системні порушення» маються на увазі. Тому що нам усім було б цікаво послухати про порушення прав і свобод громадянина РФ, який працює «єпископом» Кримським Климентом.

Ще одне своє повідомлення про перебування у Варшаві «архієпископ» Зоря озаглавив наступним чином: «Конференція ОБСЄ – маленький позитив :)». Далі він розповідає про те, як в кулуарах до нього підійшов чоловік з організації, яка захищає права Константинопольського Патріархату, і, зі словами «я знаю ваші проблеми і бажаю вам успіху», попросив благословити його.

«Маленький позитив» на тлі великого провалу фото 1


По-перше, вже сама назва посту («маленький позитив») говорить нам про те, що поїздка до Варшави не була для «владики» Зорі успішною. Якщо він знаходить позитив лише в тому, що хтось там підійшов і попросив благословити його, то результат свого візиту на конференцію ОБСЄ Зоря оцінює як негативний. Тобто нічого доброго, окрім цього «маленького позитиву», для розкольників у Варшаві не було.

Воно й не дивно, адже вони змушені були вислуховувати звинувачення на свою адресу у захопленнях храмів УПЦ. До того ж ці звинувачення не були голослівними, а підтверджувались фактами.

Напевно, саме тому один з екс-депутатів Сейму Польщі Євген Чиквін зазначив, що ситуація з дотриманням прав віруючих УПЦ «немислима і не відповідає європейським нормам». «Якби щось подібне відбулося у нас в Польщі, я не говорю з католиками, а навіть з протестантами, то було б вже багато журналістів, і був би галас. А так це православні, тому й мовчать. У Польщі Православна Церква має підписаний в 1991 році конкордат з державою, на основі якого неухильно дотримуються всі права місцевого православного населення»сказав Чиквін.

Ясна річ, що Чиквін промовив те, що думали майже всі учасники конференції (Звичайно, пізніше Зоря назве Чиквіна «давнім другом Московського Патріархату». А як же інакше? Адже, за його логікою, кожен, хто виступає проти порушення прав людини, автоматично стає «давнім другом Московського Патріархату»).

І ось, по-друге, на цьому засіданні присутня людина, яка уважно слухає, що діється в Україні по відношенню до Православної Церкви. Вона, звичайно, як і всі в залі, обурена. У кулуарах вона бачить «єпископа», який сидів разом з українською делегацією і у якого до ряси причеплений бейджик з написом «УПЦ КП». Людина, як зазначив сам Зоря, представляє світську організацію, а не церковну, тому в тонкощах українського розкольницького руху (а тим більше в абревіатурах) погано розбирається. Людина бачить, що стоїть «єпископ» з України, ось і підійшла. І сказала про те, що почула на конференції: «Я знаю ваші проблеми і бажаю вам успіху», – а потім просила благословити його. Тобто чоловік просто помилився. А раз так, то навіть цього «маленького позитиву» пан Зоря виявився позбавлений.

До того ж я більше ніж упевнений – він сам прекрасно розуміє, що чоловік підійшов до нього помилково, але за звичкою «владика» шукає хоч щось, щоб довести собі, що він на правильному шляху. Тому, до речі, він і не говорить, представником якої саме організації був той чоловік, адже цьому представникові можуть повідомити, в кого він взяв «благословення», а той, цілком можливо, пояснить, що просто помилився. Незручно вийде.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також