«Хрестовий похід» президента: що залишилось за кадром?

30 вересня 2016 року в Єрусалимі, в рамках робочого візиту до Ізраїлю, відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка та Єрусалимського Патріарха Феофіла III.

Подія, звичайно, значуща, як і будь-який інший акт взаємодії Церкви та Держави, тим більше – в міжнародному масштабі. На тлі «історичного» звернення Верховної Ради до Вселенської Патріархії з проханням вирішити «українське церковне питання» на правах Церкви-Матері і постійних нападок на канонічну Українську Церкву з боку богословськи неосвічених політиків і розкольників, від цієї зустрічі варто було б очікувати особливого резонансу. Особливо в середовищі так званого «Київського патріархату» та інформаційних структур, що ним проплачуються. 

Однак – дивна річ: ані на сторінці спікера «Київського патріархату», ані на інших агресивно налаштованих до УПЦ сайтах немає і натяку на цю зустріч. Ані аналізу, ані коментаря. Невже це так погано для «українського церковного питання», за рахунок якого політики намагаються відвернути увагу суспільства від тієї «нестабільності» (назвемо це так), в якій вона зараз знаходиться?

Але давайте по черзі. На офіційному сайті Президента України на честь цієї події розміщена новина, яка, при зіставленні з грецькими інформаційними ресурсами, є, великою мірою, перекладом з сайту Romphea. gr. В ній йдеться, що «Петро Порошенко подякував Його Блаженству за підтримку з боку Єрусалимського патріархату в реалізації прагнення українців об'єднатися в Єдину Помісну Українську Православну Церкву» [1].

На Romphea. gr як першоджерелі новини ми читаємо те ж саме: «Президент подякував Єрусалимському патріарху за підтримку прагнень українського народу до об'єднання Церкви» – «ευχαρίστησε τον Πατριάρχη Ιεροσολύμων για την στήριξή του στην προσπάθεια...» [2].

Перш ніж ми перейдемо до іншого інформаційного ресурсу, необхідно пояснити суть висловлювання. З одного боку, навіть якщо Єрусалимський Патріарх і підтримав би ідею об'єднання Церкви в Україні, то в цьому не було б нічого страшного чи поганого. Враховуючи неодноразово висловлену самим Патріархом позицію стосовно розкольників так званого «Київського патріархату», яких він вважає заблудлими і відколотими від істинної канонічної Церкви, і особливості зовнішньої політики українського уряду («Ми вважаємо українців і росіян єдиним народом...», «наші заблукалі брати на чолі з Філаретом, що відкололися від Матері-Церкви ...», «головне - щоб ви з росіянами помирилися ...» тощо) [3], єдиний логічно правильний вектор роздумів Патріарха Єрусалимської Церкви зводився б до заклику до покаяння розкольників.

Сама канонічна Українська Православна Церква ось уже 25 років говорить про необхідність єдності українського православ'я, але єдиний шлях до неї – це покаяння перед Богом і Матір'ю-Церквою. Відомий і той факт, що Єрусалимський Патріарх Феофіл та Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій знаходяться в чудових стосунках, чого не можна сказати відносно «заблудлих братів».

Не зайвим буде нагадати і про те, що наступного дня після зустрічі з Президентом (1 жовтня) Патріарх Феофіл прийняв у себе делегацію УПЦ. Митрополиту Запорізькому і Мелітопольському Луці Патріарх, зокрема, сказав такі слова: «Потрібно пам'ятати про джерело ненависті до Христа і про тих, хто любить Його, про першопричину розділів і конфліктів. Єрусалимська патріархія намагається нести свідоцтво миру. Шукати компроміс, намагатися знайти взаєморозуміння, вирішення проблеми необхідно до самого кінця. І коли це вже неможливо, в дусі любові та миру Христового бути готовим кров'ю свідчити про любов і мир. Таким був шлях всіх Церков. Так утвердилася і існує до цього дня Церква в Єрусалимі, так у XX столітті свідчила про справжню силу Христову Руська Церква» [4].

Хоч би що там було, спрага єдності – це органічне і цілком логічне бажання Української Церкви як люблячої Матері, і Єрусалимська патріархія це прекрасно знає і розуміє. З іншого боку, президент України не має права висловлювати позицію народу України з внутрішньо- та  позацерковного питань. Тим більше – на рівні помісної Православної Церкви. Єдиний законний промовець волі віруючих – це Собор, і ніхто інший. І в цьому відношенні пан Президент трохи перевищує свої повноваження.

На цьому можна було б закрити тему зустрічі, яка відбулась в Єрусалимі, якби не той факт, що її оригінал не грецький, а... англійський.

В той же день, 30 вересня, на офіційному акаунті Єрусалимської Патріархії в Youtube був розміщений відеоролик із записом аудієнції Президента України П. Порошенко, який йому люб'язно надав Патріарх Феофіл III. Якість звуку, щоправда, залишає бажати кращого, але в той же час цілком можна розібрати деталі зустрічі. І тут виявляється, що Президент не дякував Патріархові за підтримку, а просив його про неї, у властивій йому манері іменувати Константинопольську Церкву Церквою-Матір'ю. Президент сказав про важливість особливих відносин Української Церкви і Константинополя («Матері-Церкви») у сформованих обставинах; нагадав Патріарху Феофілу III історію Української Церкви і внесок Єрусалимського Патріарха Феофана у відновлення ієрархії Київської Митрополії 1620 року і поставив його [Феофіла III], по суті, на друге по важливості для УПЦ місце після патріарха Варфоломія: «in this situation it's vitaly important for us to have a special relation with our Mother Church Constantinopole... and also very special relationship with the Church of Jerusalem». А далі Петро Олексійович не дякує, а просить підтримки Патріарха: «We feel your support and in situation that I ask your support for inspiration to have united Ukrainian Orthodox Church».

Що ж йому відповідає Патріарх Феофіл? На сайті Президента та у грецьких православних Інтернет-ресурсах цей бік зустрічі оминають мовчанням, і єдине, про що йдеться – так це про те, що «Церква має об'єднувати, а не розділяти», без поточнюючого контексту. Насправді патріарх відразу ж дає Президентові наступну відповідь: «This is in a common concerning us thing» – «За великим рахунком, це питання нас [дійсно] турбує», і одразу ж переходить до теми Всеправославного Собору, який відбувся минулого літа на Криті. Патріарх говорить про те, що ситуація в світовому православ'ї змінилася, адже було продемонстровано єдність Церков.

Очевидно, Патріарх Феофіл мав на увазі канонічні помісні православні Церкви. Але президент, чи то не зрозумівши патріарха, чи то втративши нитку, зазначив у відповідь важливість події, яка нещодавно (так, між іншим) відбулася – а саме скликання «Всеправославного собору»... З'ясувавши непорозуміння, Патріарх відповів: «I mean – this was the ultimate purpose of the Council. That was the unity» – «Так я і маю на увазі – кінцевою метою Собору була єдність». Великою мірою, патріарх не сказав нічого нового. Він висловив ту саму ідею про необхідність подолання розколу і вказав на Всеправославний Собор, який, на його думку, є зразком єдності світового Православ'я, та й церковної єдності загалом.

Закінчив Патріарх Феофіл свою промову тим, що нагадав Президенту України про складну релігійну ситуацію в Україні, про безліч різних конфесій, з прикрістю згадавши серед іншого й уніатів.
Президентові не залишалося нічого, окрім як з розумінням і жалем розвести руками. Ми все розуміємо, ми не раді такому стану речей, – сказав Патріарх Феофіл, – але враховувати ці особливості все-таки треба. На що Петро Олексійович відповів Патріархові вдячністю за його мудрість («You are very wise. Wise»). Залишається загадкою, чому ЗМІ не надали повну стенограму зустрічі... Може, це було б не політкоректно – як знати. Про одне лише можна сказати з упевненістю: самозваний «Київський Патріархат» в черговий раз опинився за дверима світового Православ'я, незважаючи на «хрестовий похід» Президента.

1. http://www.president.gov.ua/news/prezident-zustrivsya-z-patriarhom-yerusalimskim-38355

2. http://www.romfea.gr/patriarxeia-ts/patriarxeio-ierosolimon/10635-sunantisi-patriarxi-ierosolumon-me...

3. http://korrespondent.net/ukraine/3196085-pomyrytes-s-russkymy-patryarkh-yerusalyma-obeskurazhyl-nard...

4. http://news.church.ua/2016/10/01/vidbulasya-zustrich-predstoyatelya-jerusalimskoji-pravoslavnoji-cer...