Візит архієпископа Іова (Гечі) як жест доброї волі від Константинопольського Патріархату
Попри всі намагання противників Української Православної Церкви створити представникам Константинопольського патріархату імідж «захисників» українських відокремлених церковних спільнот, самі фанаріоти систематично та послідовно руйнують подібну «ауру».
Крім заяв Патріарха Варфоломія, представників єпископату та духовенства Константинопольського Патріархату, схильність до збереження церковної єдності виявляється також і у вчинках. Зокрема, 27-28 липня цього року в Києві перебував представник Патріарха Варфоломія – архієпископ Телміський Іов (Геча).
З візитом владики Іова було пов’язано чимало чуток, однак в одному зі своїх інтерв’ю архієпископ вніс ясність в ситуацію. Особливо варто було би зауважити кілька важливих моментів, які повністю нівелюють спекуляції окремих сил на даній темі.
«Два Константинополі»
Варто зауважити, що візит владики Іова (Гечі) в Україну був далеко не першим за останні кілька років. До цього, кілька разів поспіль, Україну відвідував митрополит Юрій Каліщук, який є предстоятелем УПЦ в Канаді (під патронатом Константинопольського патріархату). До кінця так і не вдалось зрозуміти мотиви, які спонукали митрополита Юрія приїздити до Києва, однак важливо те, як саме він це робив.
Приїзди митрополита Юрія Каліщука були не погоджені з українською стороною, тобто – з УПЦ. Більше того, немов би на догоду нинішнім борцям з канонічною Церквою в Україні, Каліщук відвідував представників УПЦ КП, розкидаючись «хвалебними одами» на їхню адресу. Не рідко з вуст митрополита Юрія можна було почути, що Фанар ось-ось визнає «Київський патріархат», незважаючи на усі складні особливості міжконфесійної ситуації в Україні.
Офіційні представники Української Православної Церкви, на правах територіального і канонічного патронату в Україні, звернулись зі скаргою на дії митрополита Юрія Каліщука до Константинопольської патріархії. Голова ВЗЦЗ УПЦ митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук), з благословення Предстоятеля УПЦ, надіслав листа на адресу Патріарха Варфоломія, де вказав на протизаконні та провокаційні дії митрополита Юрія. Невідомо, чи саме це спрацювало на користь, однак візити Каліщука в Україну припинились.
Після цих подій, несподівано для української сторони, на Фанарі змінили тактику поведінки стосовно України та українського церковного питання. Підтвердженням цьому став власне приїзд архієпископа Іова (Гечі) з нагоди дня святкування Хрещення Київської Русі. Зважаючи на поведінку Каліщука, для багатьох став несподіванкою той факт, що владика Іов не шукав зустрічей з очільником УПЦ КП чи з будь-якими іншими представниками цієї спільноти, а цілеспрямовано засвідчив свою прихильність канонічній УПЦ.
Владика Іов (Геча) співслужив за богослужінням Предстоятелю УПЦ Блаженнішому Митрополиту Онуфрію, чим дав зрозуміти, що недоліків Каліщука допущено не буде. Пізніше, у згаданому вище інтерв’ю, архієпископ Іов зазначив, що, хоча його візит відбувся на запрошення Президента України, однак був цілковито погоджений з Українською Православною Церквою. Іншими словами, Фанар виправився за свої попередні помилки в цьому питанні.
Паралельній канонічній структурі в Україні – не бути
Для чого Президент України запрошував представника Константинопольського патріархату, здогадатись неважко. Політичні віяння в Україні сьогодні такі, що навіть особа, яка колись позиціонувала свою відданість УПЦ, змушена лобіювати інтереси паралельних релігійних течій на догоду сучасним тенденціям. Порошенко сподівався почути від представника Фанару хоча б якийсь натяк на те, що Українській Православній Церкві буде створено альтернативу.
Незадовго до приїзду владики Іова в Україну в ЗМІ активно тиражували заяви про те, що Константинополь визнає УПЦ КП, взявши цю спільноту під свій омофор з подальшою перспективою автокефалії. Саме для того, аби реалізувати подібний план, Верховна Рада України направила відповідне звернення на адресу Константинопольського Патріархату. Але жодне зі сподівань українського політикуму так і не було втілено в реальність.
Останню масну крапку в цьому питанні поставив сам владика Іов (Геча). Спілкуючись з журналістами, архієпископ зазначив, що Константинопольський Патріархат не має наміру створювати ще одну канонічну юрисдикцію в Україні. Подібна заява, потрібно сказати, охолодила запал лобістів цієї ідеї до такої степені, що навіть офіційні особи УПЦ КП визнали: Фанар не буде вирішувати українське церковне питання у вигідному для них ключі. Вочевидь, ми не скоро побачимо представників Константинопольського Патріархату в Україні, особливо зважаючи на їхню позицію.
Дотримання канонів – запорука виходу з кризи
Канонічна складова в українському церковному питанні повинна відігравати чи не найважливішу роль. З цим погоджуються також і на Фанарі. Про це говорив, перебуваючи в Україні, представник Патріарха Варфоломія – архієпископ Іов (Геча). В період, який зараз розбурхує приспану церковну свідомість, Константинопольський Патріархат просто не може вчинити інакше.
Перипетії Критського Собору показали необхідність для Патріарха Варфоломія бути першим серед рівних не лише за титулом, але і по факту: за словами та вчинками. Тому відступитись від канонічної практики для Константинопольського Патріархату було би рівноцінним повному руйнуванню свого авторитету. За сучасних обставин Фанар не може йти на подібні ризики.
Саме тому владика Іов (Геча) в своєму інтерв’ю сказав, що питання відновлення церковного миру та єдності в Україні, лежить виключно у канонічній площині. Також важливим аспектом владика визначив деполітизацію церковної свідомості, зазначивши, що в усіх міжконфесійних процесах, які відбуваються в нашій державі, забагато політики.
Висновки
Підсумовуючи вище описане, з впевненістю можна сказати, що візит в Україну архієпископа Іова (Гечі) став жестом доброї волі з боку Константинопольського Патріархату. Розраховуючи на відповідальність за сказані владикою Іовом слова, з’являєтья надія, що участь Константинопольської Патріархії у вирішенні українського церковного питання матиме виключно позитивний характер та добрі наслідки для всієї України.
