Старовинний храм на Закарпатті – під загрозою знищення
На Закарпатті під загрозою знищення опинився пам'ятник церковної архітектури 17 століття – Церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Новоселиця Виноградівського району Закарпатської області. Сільський голова самоправно прийняв рішення про передачу музейного комплексу в користування нечисленній греко-католицькій громаді села. Про це повідомляє знімальна група Спілки православних журналістів.
Унікальна дерев'яна церква 17 століття з самобутнім настінним живописом, побудована без єдиного цвяха, вже близько 50 років є чинним музеєм та головною туристичною визначною пам'яткою Новоселиці. Незважаючи на це, сільський голова самоправно прийняв рішення про передачу музейного комплексу в користування нечисленній греко-католицькій громаді села, що, фактично, налічує 7 осіб. Передача храму ставить під загрозу знищення музейний комплекс, оскільки призведе до недотримання заходів безпеки, спрямованих на збереження історичної пам'ятки.
«Вперше представники громади греко-католиків зайшли до церкви 1 травня, на Великдень, – із запаленими свічками, порушуючи елементарні заходи протипожежної безпеки. 15 травня провели друге богослужіння – при цьому в храм, нібито на богослужіння, приїхали близько 30 мікроавтобусів із людьми з сусідніх сіл району та області, представляючись при цьому греко-католицькою громадою села. Вони повністю заповнили територію музейного комплексу – розмахуючи папірцем, нібито виданим їм у самому Києві», – розповідають мешканці села, вкрай обурені ситуацією, що склалася.
Як вдалося з'ясувати знімальній групі СПЖ, даний музейний комплекс знаходиться на балансі сільської ради, і всі рішення про передачу його на будь-яких правах користування або оренди повинні прийматися депутатським голосуванням. Сільський голова, без усяких пояснень, вручив директору музею документи, котрі вказують на те, що 26 лютого п'ята сесія депутатів сільради прийняла рішення надати греко-католицькій громаді села Новоселиці право проводити недільні та святкові богослужіння всередині храму та на його території, за умови наявності охоронного договору . Самі ж депутати стверджують, що такого рішення не приймали, а мова йшла тільки про те, щоб нечисленна громада греко-католиків могла здійснювати богослужіння на прилеглій до музею території, але ніяк не у приміщенні храму.
За словами сільського голови, депутати говорять неправду, тому що саме вони прийняли це рішення, а зараз просто намагаються уникнути народного обурення. Підкріплюючи свою версію, він показав і рішення сільради, і угоду між сільським головою та представником греко-католицької громади, а також якийсь документ із Києва – охоронний договір, підписаний першим заступником міністра культури Ігорем Ліховим.
На запитання кореспондента СПЖ, хто ж несе матеріальну відповідальність за збереження архітектурної пам'ятки, голова відповів, що це – священик, так як цей пункт прописаний в угоді. У цій угоді, в тому числі, міститься згадка й про заходи протипожежної безпеки, що були порушені під час проведених богослужінь. На питання, чи зможе сільський голова відшкодувати збитки в разі нанесення шкоди музею в результаті загоряння від палаючих свічок – голова відповісти не зміг.
