Чому хворіють священики?
Чому хворіють священики? Вони весь час у вівтарі, часто причащаються, на них спочиває священицька благодать – хіба це не повинно рятувати їх від усіх хвороб?
Світлана Саєнко
Відповідає протоієрей Василь Кучер:
– Зараз, у зв'язку з поширенням коронавірусу, це запитання часто стали задавати. Напевно, багатьом здається, що віра в Бога повинна бути таким щепленням, вакциною проти хвороби. І такі люди роблять висновок – якщо священики теж хворіють коронавірусом, це означає:
в) в Чаші з Тілом і Кров'ю може бути інфекція.
Подальші висновки людини можуть призвести і до більш страшних наслідків для її віри і душі.
Так чому ж священики хворіють? Тому, що всі вони – люди. А в Священному Писанні сказано, що з точки зору метафізичної, існує якийсь ланцюжок, що стосується всіх людей однаково – гріх, хвороба, смерть. Іншими словами, якщо б ми не грішили, то і не хворіли б, і не вмирали.
Як, священики ще і грішать, запитає хтось? Звичайно. Без гріха в цьому світі була лише один Людина – Ісус Христос. Всі інші люди, незалежно від статусу, соціального або духовного стану – грішать. Більшою чи меншою мірою. Але, це вже інше питання. Хто грішить, одному Богу відомо. Але грішать усі. А значить – запускають той самий процес тління і хвороб, які і призводять, зрештою, до смерті.
Звичайно, не можна стверджувати, що з точки зору нашого земного існування гріх – єдина причина хвороб. Іоанн Златоуст, у тлумаченні на Євангелія від Матвія, вказує, що люди хворіють в силу різних причин, серед яких – неправильне харчування і погана екологія. Але над всіма цими причинами є ще одна, найголовніша – незбагненний Промисел Божий. Це означає, що часто ми не можемо зрозуміти (якщо не враховуємо Промисел Божий) чому саме ця людина хворіє або, навіть, вмирає. Адже вона така чудова, така гарна, така віруюча... Більш того, часто немає видимої причини хвороби – і мало грішить, і нормально харчується, і повітря навколо нього хороший, а дивишся – рік-два і помер. Чому?
Тому... Не знаю. Бог знає. Наприклад, Він знає чому всі апостоли (крім Іоанна Богослова) були вбиті, а багато з них – вбиті у досить молодому віці. Бог знає, чому вмирали мученики, навіщо були потрібні гоніння і який сенс у всьому цьому. Тільки Богу відомо, чому багато святих все життя хворіли, (а деякі провели всі дні життя на одрі хвороби). Наприклад, апостол Павло писав, що його хвороба – «жало ангела сатанина», яке було дано йому в «плоть» і повинно було послужити для «непревозношения».
Так що, відповідаючи на запитання «чому священики теж хворіють», потрібно пам'ятати, що вони, по-перше, люди і схильні всім тим хворобам, які притаманні людському роду. По-друге, священики є всередині того самого ланцюжка, що і всі жителі цієї планети – «гріх-хвороба-смерть».
Але, найголовніше, над кожним з них (точно також, як над кожною людиною взагалі), існує Промисел Божий, Який і визначає необхідність і користь тієї чи іншої хвороби для того чи іншого священика.
Зрештою, всі ми помремо. Проблема тільки в тому, як, в якому стані ми зустрінемо смерть. Може, тому Бог і посилає хвороби, щоб дати більше часу для належної підготовки до смерті?
