Як можна дякувати за все?
Богу потрібно дякувати в усіх життєвих обставинах, і в добрих, і у злих
Нещодавно мене покликала жіночка, щоб причастити її вдома. Коли 7 років тому я приїхав служити в село Недра, то мене декілька раз на рік запрошували причастити чотирьох подруг похилого віку, які вже не могли дійти до храму. Вони завжди збиралися, щоб зекономити мені час, в будинку однієї з них. Через деякий час однієї не стало. Потім ще однієї. І в минулому році відійшла на той світ ще одна.. Залишилася бабуся Надія. Абсолютно весела, постійно на позитиві. На двох палках, ледь пересувається, дуже хвора, але завжди усміхнена і відкрита. І от, останнього разу я помічаю, що з якоїсь причини сьогодні вона не має тої повноти радості, що зазвичай. Питаю, що трапилося? Вона каже: «Батюшка, ви простіть, у мене сьогодні сороковий день по сину.» Я запитав: як ви з цим справляєтесь, Надіє? Вона каже: «Батюшка, знаєте, я не так давно поховала чоловіка, після цього невістку, потім внука, якого втопили і знайшли лише на 50-тий день в озері…тепер син. І я дякую Богу за те, що він мене тримає, хоча довгий час я не розуміла, для чого я ще тут. А зараз розумію: щоб молитися за них. Тепер я відчуваю свою відповідальність за них».
І вона продовжує жити суцільною подякою і відчуттям того, що потрібна.
Я хотів би згадати, що говорить Феофан Затворник про нашу здатність дякувати Богу.
«Святий апостол Павел, заповідуючи солунянам дякувати Богу, додає слово «за все», чим виявляє думку про те, що Богу потрібно дякувати в усіх життєвих обставинах, і в добрих, і у злих. Позаяк Всеблагий Бог, без волі Якого ні один волос з голови нашої не впаде, всім виховує людину.»
Що саме так варто жити і діяти християнину, говорить апостол Павел, це порядок, встановлений Самим Господом відносно всіх християн. «Бо така про нас воля Божа».
