Церква святкує пам'ять святих чудотворців Косми і Даміана

14 листопада Церква вшановує пам'ять святих мучеників Косми і Даміана.

Ці святі брати народилися в одному з поселень у Малій Азії. Їхній батько-язичник помер, коли вони були ще зовсім маленькими, і вихованням дітей у християнському благочесті займалась їхня мати, Феодотія.

Приклад матері та читання святих книг зберегли їх у непорочному житті за законом Господнім, Косма і Даміан зросли у чоловіків праведних та доброчесних.
Освічені та вправні лікарі, вони набули благодатний дар Духа Святого – силою молитви зцілювати душевні та тілесні недуги людей, лікувати навіть тварин. З гарячою любов'ю до Бога та ближніх брати вийшли на громадське служіння. З хворих, яких лікували святі, вони ніколи не брали жодної плати, суворо дотримуючись заповіді Господа нашого Ісуса Христа: «Дармо дістали, дармо й давайте» (Мт. 10, 8). Слава про святих Косму та Даміана пройшла по всій окрузі, і люди назвали їх безсрібниками.

Якось святих покликали до тяжко хворої жінки, лікувати яку відмовилися всі лікарі через її безнадійний стан. За вірою Паладії (так знали хвору) і за старанною молитвою святих братів Господь зцілив вмираючу, і вона встала з одра свого цілком здорова, славлячи Бога. Сповнена вдячності до цілителів і бажаючи, щоб вони прийняли від неї хоч якийсь дар, Паладія таємно прийшла до Даміана. Вона принесла йому три яйця і сказала: «Прийми цей малий дар в Ім'я Святої Живоначальної Трійці – Отця, Сина та Святого Духа». Почувши Ім'я Святої Трійці, безсрібник не наважився відмовитися. Косма ж, дізнавшись про те, що сталося, дуже засмутився. Він подумав, що брат його порушив їхню сувору обітницю. Невдовзі настав час святому Космі відходити до Господа. Вмираючи, він заповів, щоб брата не ховали поряд із ним. Через короткий час помер і святий Даміан. Всі були у великому нерозумінні, де буде могила Даміана. Але тут, з волі Божої, відбулося диво: до людей прийшов верблюд, якого колись святі вилікували від сказу, і промовив людським голосом, щоб, не сумніваючись, поклали Даміана поряд з Космою, бо не заради винагороди прийняв Даміан дар жінки, а заради Ім'я Божого.

Чесні мощі святих братів були покладені разом у Феремані (Месопотамія). Після смерті святі безсрібники звершили багато чудес. Жив у Феремані, поблизу храму Косми та Даміана, один Малх. Одного разу, збираючись у далеку дорогу і залишаючи дружину свою надовго одну, він молитовно доручив її небесному покровительству святих братів. А ворог роду людського, вселившись в одного з друзів Малха, задумав погубити жінку. Минуло небагато часу, і цей чоловік пішов до неї в дім і сказав, що посланий Малхом, щоби проводити її до нього. Жінка повірила та пішла. Він завів її в пусте місце і захотів поглумитися над нею та вбити. Жінка, побачивши, що їй загрожує небезпека, з глибокою вірою звернулася до Бога. Тоді з'явилися двоє грізних мужів, і лукавий чоловік відпустив жінку, кинувся тікати, але впав у прірву. Мужи відвели жінку додому. Біля свого дому вона, кланяючись їм до землі, запитала: «Як звуть вас, рятівники мої, кому дякувати мені до кінця моїх днів?» «Ми раби Христові Косма і Даміан», – відповіли вони і стали невидимими. Жінка зі страхом і радістю розповіла всім про те, що сталося з нею, славлячи Бога, зі сльозами пішла до ікони святих братів і звершила подячну молитву про спасіння. З того часу святі брати Косма і Даміан шануються як покровителі святості християнського шлюбу, улаштовувачі подружнього життя.

Раніше СПЖ повідомляла, що 10 листопада Церква святкувала пам'ять преподобного Іова, ігумена Почаївського.