Церква святкує пам'ять преподобного Іова Почаївського

10 листопада Православна Церква відзначає пам'ять преподобного Іова Почаївського.

Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець (у миру Іван Железо), народився в середині ХVI століття в Покутті у Галичині. У віці 10 років він прийшов до Преображенського Угорницького монастиря, а на 12-му році життя прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий великим благочестям, суворим подвижницьким життям і рано був удостоєний священницького сану. Близько 1580 року, на прохання відомого поборника Православ'я князя Костянтина Островського, він очолив Хрестовоздвиженський монастир поблизу міста Дубно і керував монастирем понад 20 років в умовах зростаючих гонінь на Православ'я з боку католиків і уніатів. На початку ХVII століття преподобний пішов на Почаївську гору і оселився в печері неподалік стародавньої Успенської обителі, що славилася своєю чудотворною Почаївською іконою Божої Матері. Братия обителі, полюбивши святого самітника, обрали його своїм ігуменом.

Преподобний Іов, ревно виконуючи посаду настоятеля, був лагідний і ласкавий з братами, сам багато працював, садив у саду дерева, зміцнював греблі біля монастиря. Беручи діяльну участь у захисті Православ'я, преподобний Іов був присутній на Київському Соборі 1628 року, скликаному проти унії. Після 1642 року преподобний Іов прийняв велику схиму з ім'ям Іоанн. Іноді він повністю зачинявся в печері на три дні або на цілий тиждень. Ісусова молитва була невпинним діланням його лагідного серця. За свідченням учня й укладача житія преподобного Іова Досифея, одного разу під час молитви преподобного печеру осяяло небесне світло. Помер преподобний Іов у 1651 році, проживши понад 100 років, після п'ятдесятирічного управління Почаївською обителью. 28 серпня (10 вересня за н.ст.) 1659 року відбулося прославлення преподобного Іова.

Раніше СПЖ повідомляла, що 9 листопада Церква відзначала пам'ять преподобного Нестора Літописця.