Ієрархи Помісних Церков анонсували створення організації на захист Церкви
Представники Православних Церков і правозахисники оголосили про створення об'єднання «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
19 грудня 2023 року низка ієрархів і священників Помісних Православних Церков заявила про створення Міжнародного правозахисного об'єднання, повідомляє сайт pressclub.ch.
Ієрархи та священнослужителі Помісних Православних Церков, спільно з неурядовими організаціями з консультативним статусом при ООН Public Advocacy, VSI Zmogaus teisiu apsauga та European institute for religion and law підписали угоду про створення Міжнародного правозахисного об'єднання «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
Нове правозахисне об’єднання стало відповіддю на порушення прав віруючих Української Православної Церкви в Україні.
До складу координаційної ради Міжнародного об'єднання увійшли: митрополит Феодосій Снігірьов, правозахисник, правлячий архієрей Черкаської і Канівської єпархії (Українська Православна Церква); митрополит Іонафан Єлецьких, правлячий архієрей Тульчинської і Брацлавської єпархії (Українська Православна Церква); митрополит Вострський Тимофій Маргаритіс, екзарх Пресвятого Гробу Господнього на острові Кіпрі (Єрусалимська Православна Церква); архієпископ Севастійський Феодосій Ханна (Єрусалимська Православна Церква); митрополит Берлінський і Німецький Марк Арндт (перший заступник голови Архієрейського Синоду РПЦЗ); митрополит Ловчанський Гавриїл Динев (Болгарська Православна Церква); протоієрей Димитрій Сидор, правозахисник, настоятель Ужгородського кафедрального Хрестовоздвиженського собору (Українська Православна Церква).
У релізі, розміщеному на сайті Женевського пресклубу, йдеться, що релігійні лідери та правозахисники закликали українську владу і Президента Зеленського зупинити порушення прав віруючих УПЦ і звернулися до спеціальних представників ООН, Верховного Комісара ООН з прав людини, до Ради з прав людини ООН з заявами щодо фактів порушень прав цієї конфесії.
У пресрелізі про створення організації «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації» сказано, що представники ООН вже неодноразово звертали увагу на критичне становище та порушення прав УПЦ.
24 березня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь про свободу релігії в Україні за період з 1 серпня 2022 по 31 січня 2023 року, в якій зазначено про законопроєкти № 8221, № 8262 та № 8371 (так звані законопроекти «про заборону УПЦ»), а також про стурбованість, яку викликає застосування так званих заходів безпеки СБУ щодо УПЦ.
Зазначається, що під час обшуків СБУ деяких священнослужителів УПЦ допитували за допомогою поліграфа, і не менше трьох підозр було винесено проти них, у тому числі за «порушення рівноправності громадян за ознаками національності, віросповідання, зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України…».
У доповіді зазначили, що Управління Верховного комісара ООН «занепокоєне тим, що дії держави щодо УПЦ можуть мати дискримінаційний характер» і нагадали «що необхідно забезпечити, щоб усі особи, яким пред'явлені кримінальні звинувачення, користувалися повним спектром прав на справедливий судовий розгляд».
Крім того, у доповіді «Огляд ситуації з правами людини в Україні» за період з 1 лютого до 30 квітня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало сплеск «мови ненависті» та насильства щодо Української Православної Церкви.
У документі зазначається, що «протягом квітня 2023 року міські та обласні ради Хмельницької, Рівненської та Волинської областей заборонили діяльність УПЦ на своїх відповідних територіях після того, як це зробили обласні ради Львівської, Житомирської, Вінницької та Тернопільської областей, навіть при тому, що така заборона виходить за межі повноважень місцевих рад».
В ООН перерахували інші «заходи щодо Української Православної Церкви»: обшуки в культових спорудах та інших об'єктах УПЦ, повідомлення про підозру священнослужителям і домашній арешт деяких із них, ситуація із виселенням монахів із Києво-Печерської лаври.
У документі висловлено «занепокоєння тим, що сукупний вплив дій уряду, спрямованих проти УПЦ, може бути дискримінаційним».
17 листопада 2023 року помічниця Генерального секретаря з прав людини Управління Верховного комісара ООН з прав людини Ілзе Брандс Керис висловила критичні зауваження щодо ухвалення у першому читанні ВРУ законопроєкту 8371.
Водночас, зазначають правозахисники з організації «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації», зазначена вище реакція «залишається недостатньою».
Зокрема, особливе занепокоєння викликають такі проблеми.
1. У 2023 році в Україні порушено кримінальні справи щодо митрополитів Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова), митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких), намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла (Лебедя).
До цих релігійних лідерів вже були застосовані заходи обмеження волі, такі як утримання під вартою та домашній арешт , а митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) вже засуджено судом першої інстанції до тяжкого покарання – позбавлення волі строком на 5 років (вирок буде переглядатися Апеляційним судом 2 січня 2024 р.).
Провівши юридичну експертизу пред'явлених цим релігійним лідерам звинувачень, а також матеріалів цих кримінальних справ, правозахисники дійшли висновку, що «ці кримінальні справи і звинувачення не обґрунтовані та свідчать про організовану дискримінацію УПЦ».
«За своєю суттю перелічені кримінальні справи є переслідуванням за свободу слова і за захист віруючих УПЦ, а також за вираження релігійних переконань, що ґрунтуються на церковних канонах і віровченні», – сказано в пресрелізі організації «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
Там звернули увагу на те, що зазначені вище кримінальні справи щодо митрополитів УПЦ були порушені за звинуваченнями у нібито поширенні ними риторики ворожнечі (стаття 161 КК України).
«Проте державні органи влади відмовляються притягувати до відповідальності осіб, які публічно закликали захоплювати храми УПЦ і здійснювати інші акти насильства щодо віруючих цієї конфесії», – пишуть правозахисники.
Їм відомо про сотні заяв віруючих УПЦ про захист, які залишили поза увагою правоохоронні органи. «Це яскраве свідчення подвійних стандартів правосуддя та підтверджує існування політичного замовлення на позбавлення прав віруючих УПЦ, яка фактично стала в Україні конфесією-жертвою», – йдеться у документі.
2. Парламент України ухвалив у першому читанні законопроєкт №8371, який передбачає «повну заборону та юридичну ліквідацію всіх юридичних осіб, які входять до складу Української Православної Церкви».
Правозахисники вважають, що «цей закон безпрецедентно порушує норми міжнародного права і є прикладом відкритої дискримінації мільйонів віруючих УПЦ за релігійною ознакою».
«У разі, якщо цей закон буде ухвалено – віруючі УПЦ будуть остаточно позбавлені своїх храмів, земельних ділянок і молитовних приміщень, а також можливості сповідувати свою віру у створених ними громадах», – наголосили в організації «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
3. В Україні продовжуються масові акти насильства щодо УПЦ: силовим шляхом захоплюються храми, за бездіяльності, а іноді й за прямої участі поліції б'ються віруючі, органи влади приймають рішення про вилучення у релігійних організацій УПЦ земельних ділянок, влада ініціює судові позови щодо вилучення УПЦ раніше переданих їй у порядку реституції храмів.
4. 22 січня 2024 року відбудеться чергове засідання Апеляційного суду в кримінальній справі засудженого судом першої інстанції до 5 років позбавлення волі митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких).
Незважаючи на увагу до цієї справи місії ООН в Україні, існує високий ризик політичного замовлення на винесення у цій справі несправедливого обвинувального вироку.
«Якщо це відбудеться, на нашу думку, українська влада покаже повну нездатність виконувати свої міжнародні зобов'язання щодо дотримання прав людини в релігійній сфері», – наголосили в документі правозахисники.
5. Продовжується розгляд кримінальної справи за звинуваченням митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова) за поширення ним риторики ворожнечі щодо представників іншої конфесії.
Необхідно врахувати, пишуть правозахисники, що митрополит Феодосій 9 жовтня 2023 р. виступив в ООН під час розгляду доповіді Верховного комісара ООН з України під час 53-ї сесії Ради з прав людини ООН, де як керівник Черкаської і Канівської єпархії УПЦ заявив про масові захоплення храмів своєї єпархії та інші порушення прав людини.
«Зараз українська влада наполегливо вимагає змінити йому запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою, що на наш погляд є переслідуванням правозахисника ООН за його законну міжнародну діяльність із захисту прав людини», – підкреслили в організації «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
Правозахисники написали, що, «поширивши цей пресреліз, ми сподіваємося на небайдужу реакцію представників міжнародної спільноти і вільного друку, яка продовжує відігравати важливу роль впливу на українську владу і може надати практичну допомогу в справі захисту прав людини та зменшення несправедливості та свавілля в усьому світі».
Вони також повідомили, що зацікавлені отримати від представників міжнародного співтовариства «запит на надання додаткової інформації, документів, доказів і свідоцтв щодо наведених вище тем».
«Віряни-жертви та митрополити УПЦ, у тому числі ті, хто перебуває під слідством, готові безпосередньо свідчити про своє становище, у тому числі у форматах інтерв'ю чи інших обраних Вами формах комунікації», – сказано у пресрелізі організації «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
Раніше СПЖ писала, що правозахисники обговорили в ООН порушення прав віруючих УПЦ.
