Київська митрополія оскаржила рішення суду щодо перейменування структур УПЦ
Юридичний відділ УПЦ зазначає, що Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь Мінкульту з «кричущими порушеннями законодавства».
14 червня 2023 р. Київська митрополія Української Православної Церкви оскаржила рішення Київського окружного адміністративного суду (КОАС) про визнання правомірним наказу Мінкульту від 25 січня 2019 р., який зобов'язує відображати у назвах релігійних організацій УПЦ їхній «зв'язок» із Руською Православною Церквою. Про це повідомив Юридичний відділ УПЦ.
Митрополія звернулася із апеляційною скаргою на рішення КОАС до Шостого апеляційного адміністративного суду.
У коментарі Юрвідділу наголошується, що у 2019 р. Київська митрополія УПЦ та Почаївська лавра звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Мінкульту, виданого у 2019 р., та проведеної на його підставі «релігієзнавчої експертизи», що «підтвердила» зв'язок УПЦ з РПЦ.
22 квітня 2019 р. суд задовольнив клопотання Церкви щодо забезпечення позову, заборонивши перейменовувати релігійні організації УПЦ.
У зв'язку із ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передали до Київського окружного адміністративного суду.
15 травня 2023 р. КОАС ухвалив рішення щодо суті справи: відмовив у задоволенні позову Київської митрополії УПЦ та Почаївської лаври про відміну наказу Міністерства культури. Юридичний відділ УПЦ зазначає, що це рішення було ухвалено «із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права».
«Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. А також тією обставиною, що статут Київської Митрополії Української Православної Церкви не містить жодного положення про те, що її керівний центр управління знаходиться за межами України, адже Київська Митрополія Української Православної Церкви є зареєстрованою релігійною організацією і діє як центр Української Православної Церкви», – зазначають юристи УПЦ.
Вони вказують на «кричущі порушення законодавства» при ухваленні рішення в КОАС. Зокрема, йдеться про те, що результат «релігієзнавчої експертизи» у 2019 р. було отримано у день видання наказу про її проведення. Юрвідділ зазначає, що висновки «експертизи», ймовірно, підготувала одна особа «без виконання вимоги про залучення представників релігійних організацій та відповідних фахівців», і що «за один день Мінкультом не могли бути витребувані та належним чином досліджені і проаналізовані установчі документи релігійних організацій Української Православної Церкви, яких понад 12 тисяч».
Крім того, при ухваленні рішення КОАС прийняв до відома документи, що з'явилися через чотири роки після видання наказу Мінкульту, а саме висновки «релігієзнавчої експертизи» Держетнополітики, зроблені у 2023 р.
Юрвідділ УПЦ наголошує, що в результаті цього «рішення було прийнято на підставі не належних та недопустимих доказів у справі, тобто доказів, що не містять інформацію щодо предмета доказування та одержані з порушенням порядку, встановленого законом».
Як повідомляла СПЖ, адвокат Києво-Печерської лаври протоієрей Микита Чекман готує судовий позов, яким оскаржить висновки «релігієзнавчої експертизи» Статуту про управління УПЦ, організовану Державною службою з етнополітики та свободи совісті.
