Гетьман у вигнанні Пилип Орлик мав тісні зв'язки з ченцями Афону, – вчений
Чи був гетьман на Святій Горі особисто – поки з'ясувати не вдалося, але дослідження тривають, повідомив Сергій Шумило.
Після еміграції гетьман Пилип Орлик прожив 12 років у Греції, підтримуючи через ченців Святої Гори Афон зв'язки з Україною. Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав український історик, директор Міжнародного інституту афонської спадщини (МІАС) Сергій Шумило.
«Маловідомий і цікавий факт – автор першої української конституції і гетьман у вигнанні Пилип Орлик таємні відносини в Україні підтримував саме через афонських ченців, які іноді виступали в ролі "дипломатичних кур'єрів"», – повідомив вчений.
За його словами, коли Пилип Орлик перебував в еміграції в Салоніках (1722-1734 р.р.), які знаходяться неподалік від Афону, то «налагодив тут тісні відносини з українськими афонськими ченцями».
«Через них він таємно пересилав листи на Запорізьку Січ і отримував "розвідувальну" інформацію про стан справ в Україні. У листі до французького посла в Салоніках Бланка від 2 серпня 1726 р. гетьман повідомляв, що про ситуацію в Україні і про готовність запорізьких козаків наважитися на повстання він "добре поінформований листами, які Запорізька армія направляє мені через ченців з України, які проходять через Салоніки, прямуючи на Афонську гору"», – зазначив історик.
Також він уточнив, що згадки про ченців Святої Гори містяться і в щоденниках гетьмана, в яких він «згадує, як від афонських ченців дізнавався про те, що російський цар змусив українських козаків рити канал між Ладогою і Волгою, посилав козацькі полки воювати далеко на Кавказ з Персією тощо».
«Чи бував П. Орлик особисто на Афоні, поки що з'ясувати не вдалося. Втім, враховуючи, що він цілих 12 років жив у м.Салоніки недалеко від Афону і підтримував там тісні відносини з афонськими ченцями, то відвідування ним Афона було б цілком можливим і логічним. Тому будемо далі шукати свідоцтва», – повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини.
Як повідомляв СПЖ, Сергій Шумило опублікував раніше невідомий лист преподобного Силуана Афонського про закарпатських ченців.
