В РПЦ заборонили в служінні скандального протоієрея Володимира Головіна
Володимира Головіна заборонили в служінні на три місяці через «невиконання розпоряджень правлячого архієрея» та діяльність, що «вносить спокусу в життя Церкви».
Священик з Татарстану, протоієрей Володимир Головін, відомий просуванням практики «молитви за угодою з Болгаром», заборонений у служінні терміном на три місяці. Відповідний указ єпископа Чистопольського і Нижньокамського Пармена опублікований на сайті Чистопольської єпархії 3 вересня 2018 року.
Підставою для рішення стало невиконання розпорядження правлячого архієрея від 24 серпня 2018 року та продовження діяльності, що «вносить спокусу в життя Церкви».
«У разі наполегливої нерозкаяності та подальшого невиконання вимог Розпорядження <…> чи порушення умов заборони, може бути поставлене питання про продовження терміну Вашої заборони в служінні або про позбавлення Вас священного сану», – йдеться в указі.
Раніше Чистопольська єпархія висловила «пастирську стурбованість» з приводу публічної діяльності протоієрея Володимира Головіна. У своєму розпорядженні єпархіальне керівництво закликало клірика припинити «виступати на будь-яких інтернет-ресурсах, у друкованих ЗМІ, теле-, відео- та радіоканалах».
Протоієрей Володимир Головін запровадив практику, названу ним «соборна молитва за угодою», яка звершується в Аврааміївському храмі міста Болгар та у так званому скиту Воскресіння Христового в селі Балимери за певну плату, причому за додаткову плату священик обіцяв «посилення молитви».
На думку єпархії, є підстави вважати, що просування «молитви за угодою з Болгаром» є складною фінансовою ініціативою, замкнутою на членів сім'ї священика та його найближчих послідовників.
Спеціальна комісія, яка вивчала діяльність священика Володимира Головіна, зробила висновок, що «розміщені у відкритому доступі в інтернеті проповіді прот. Володимира Головіна містять твердження, що явно суперечать православному вченню», а ряд його висловлювань «є порушенням віронавчальних догматів, які були затверджені святими отцями Вселенських Соборів».
Крім того, священик запровадив неканонічний чин «духовного лікування», в рамках якого він покладав руки на людей, одягнених у спеціальний одяг, а клірики храму мастили їх олією через спеціальні розрізи. В єпархії з цього приводу зазначили, що Православна Церква не знає чину «духовного лікування» і створення його є актом самочинства.
