Єрусалимський ієрарх назвав головну умову подолання розколу в Україні
Митрополит Вострський Тимофій, Екзарх Пресвятого Гробу Господнього на Кіпрі, заявив, що УПЦ гідно несе своє служіння під омофором свого Предстоятеля.
Таку думку представник Єрусалимської Православної Церкви висловив на урочистостях з нагоди 30-річчя відродження чернецтва в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
«Православна Церква завжди молиться за об'єднання усіх, – сказав митрополит Вострський Тимофій. – Це є заповіддю Господа, щоб були всі єдині. Якщо ми – православні, то не повинні слабшати у своїх намаганнях наблизитися один до одного й бути єдиними. Але, згідно заповіді Христа, на це має бути й людська воля. Що стосується розколу в Україні, то це сумна подія. Щодо об'єднання чути різні сценарії. В Україні Православна Церква гідно несе своє служіння під омофором Блаженнішого Митрополита Онуфрія, якого всі Православні Церкви визнають і мають з ним літургійне спілкування. Його духовність та любов до молитви і Церкви є тими факторами, які допоможуть об'єднанню православних України. Він повинен продовжувати таку свою місію і бути відкритим для всіх, хто хоче об'єднатися».
Ієрарх Єрусалимської Церкви також назвав головну умову для подолання розколу.
«Безсумнівно, що об'єднанню Православної Церкви в Україні всі будуть раді: за умови, що це об'єднання буде канонічним, – зазначив митрополит Тимофій. – А питання канонічності відноситься до компетенції всеправославної Церкви, яка впродовж століть виробила відповідні канони, затверджені Вселенськими Соборами Церкви. До об'єднання потрібно підходити зі смиренням, маючи за мету лише добро Церкви і не думати про особисті вигоди. Сьогоднішній світ сповнений спокус. Тому умовою для об'єднання мають бути любов до Церкви, смирення та виключення власних інтересів і прагнення до влади».
Владика нагадав, що державні і церковні інтереси не завжди збігаються.
«З церковної історії ми маємо досвід, що державні служби могутні і можуть здійснювати все, що їм заманеться, як це було за часів Радянського Союзу, – сказав митрополит. – Влада тоді думала, що правильне рішення – закрити всі церкви, вигнати та вбити сотні священнослужителів, архієреїв і простих віруючих. Але це не означає, що це було правильно. Минув час, і історія засудила їхні дії. Важливо розуміти, що держава має свої інтереси, які змінюються з часом, під впливом обставин. Але Церква живе своїм життям, має власний духовний напрямок, який незмінний ніякими мирськими обставинами та умовами».
