Мощі святої великої княгині Єлизавети Федорівни будуть принесені в Росію

З 5 по 11 травня у Санкт-Петербург буде принесено ковчег з десницею святої преподобномучениці великої княгині Єлизавети Федорівни. Його доставлять зі Знам'янського собору Руської Зарубіжної Церкви в Нью-Йорку, повідомляє офіційний сайт Руської Православної Церкви.

Урочиста зустріч ковчега відбудеться 5 травня о 12.00 в Олександро-Невській лаврі. Перед мощами буде звершений молебень за участі зведеного молодіжного хору Санкт-Петербурзької єпархії, потім всі охочі зможуть прикластися до святині.

Ковчег з мощами преподобномучениці перебуватиме з 5 по 9 травня – в Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври, та з 9 по 11 травня – в соборі Феодорівської ікони Божої Матері у пам'ять 300-річчя Дому Романових.

Принесення святині приурочене до 100-річчя трагічних подій в Росії.

У Богослужіннях під час перебування ковчега зі святинею візьме участь чоловічий молодіжний хор Східно-Американської єпархії РПЦЗ.

Єлизавета Федорівна Романова, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (1864-1918) – велика княгиня Дому Романових, дружина великого князя Сергія Олександровича, старша сестра останньої російської імператриці Олександри Федорівни, засновниця Марфо-Маріїнської обителі милосердя в Москві. Прославлена Руською Православною Церквою в лику преподобномучениці в 1992 році.

У 1909 році вона придбала на Великій Ординці ділянку землі та відкрила там Марфо-Маріїнську обитель, назвавши її на честь святих жон-мироносиць Марфи і Марії. Через рік насельниць монастиря посвятили у звання хрестових сестер любові і милосердя, а Єлизавету Федорівну звели в сан ігумені.

Під час Першої світової війни велика княгиня допомагала формувати санітарні потяги, відправляла солдатам ліки та похідні церкви.

У 1918 році Єлизавету Федорівну заарештували та відправили у заслання на Урал – в місто Алапаєвськ. За матушкою пішли сестри милосердя Варвара Яковлєва та Катерина Янишева. 18 липня 1918 року в'язнів – Єлизавету Федорівну, сестру Варвару і кількох членів сім'ї Романових – відвезли до села Синячихи.

Там, на закинутому руднику, їх побили прикладами гвинтівок та скинули живими в шахту. Після того як білогвардійці зайняли Алапаєвськ, тіла були витягнуті з шахти, і було виявлено, що деякі жертви жили і після падіння, помираючи від голоду та ран. При цьому рана князя Іоанна, який впав на уступ шахти біля великої княгині Єлизавети Федорівни, була перев'язана частиною її апостольника.

Єлизавета Федорівна похована разом з інокинею Варварою, також прославленою в лику святих, у храмі святої рівноапостольної Марії Магдалини в Гефсиманії. Тим самим було виконано бажання самої великої княгині – бути похованою на Святій землі.