Чому про християнське ставлення до війни говорить папа, а не лідери Церкви
26 жовтня папа Франциск зробив чергову миротворчу заяву. У розмові з католицьким священником з України він закликав до молитви за агресора:
«Це правда, що у нас є Батьківщина і ми повинні її захищати. Але треба йти далі, до більш універсальної любові. Церква повинна молитися за покаяння агресора, того, хто прийшов зруйнувати нашу батьківщину і вбити наших рідних. Чи молимося ми про це? Це і є поведінка християнина. Моліться і за агресорів, бо вони – такі ж жертви, як і ви. Їхніх ран не видно – вони в душі».
На папу зараз виллється чергова порція критики (зокрема й від уніатів) за «російську пропаганду». Але не можна не помітити, що серед найбільших християнських лідерів саме папа зараз говорить про війну євангельськими словами: що Церква вища за земну батьківщину, що треба любити ворогів, прощати їх і молитися за них.
Звичайно, можна сказати, що це все нещиро, що це звичайна католицька обачність. Але факт залишається фактом – на тлі заяв, що війна в Україні є релігійною, метафізичною та мало не духовною, слова папи виглядають недосяжним євангельським ідеалом. І це дуже сумно.
