Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
Черговий такий «мирний перехід» стався цієї ночі без присутності прихожан, що перейшли, оскільки під час переходу були присутні лише бойовики в балаклавах. Замість молитов у них на всю округу гриміла пісня «Батько наш Бандера…», а замість свічок були газові пістолети з сокирами. Вони били парафіян, священників і митрополита Черкаського Феодосія. Загарбники стріляли в парафіян собору зі зброї зі сльозогінним газом. Вони пограбували церковну скарбницю, вкрали ікони та панагії. Діяли як справжнісінькі бандити, варвари, які не бояться ні Бога, ні Кримінального кодексу.
Звісно! Адже поліція показово не діяла, а мер міста фактично закликав до захоплення собору. Чиновницькою мовою це називалося «прийти помолитися українською мовою». А верхом лицемірства були слова мера про те, що громада собору добровільно перейшла до ПЦУ. Навіщо ж так нахабно брехати? Адже якщо добровільно, то чому прийшли вночі? Якщо добровільно, то навіщо стріляти у вірян? Якщо добровільно, то навіщо грабувати, бешкетувати і так далі? Чи не говорить це все про те, що це було справжнісіньке рейдерське захоплення?
І чи не показав цей випадок вкотре, хто є хто? Чи не побачили ми вкотре справжнє обличчя ПЦУ? Їхні прихильники увірвалися до собору під покровом ночі, у балаклавах, зі зброєю в руках. Ось справжнє обличчя цієї релігійної організації! А коли наші віряни зверталися до правоохоронців, то ті взагалі залишили територію собору, залишивши їх на розтерзання загарбникам. І нехай після цього Епіфаній разом із Зорею говорять про те, що ми готові сідати за стіл переговорів з УПЦ без попередніх умов, нехай Фанар далі «об'єднує» віруючих України, а чиновники заявляють про безпрецедентну релігійну свободу, але від цього їхня злодійська суть не зміниться. Усім уже давно стало зрозуміло, що загарбники роблять із віджатими храмами та іншим майном УПЦ… Але тільки навіщо треба все це вдягати у патріотизм та боротьбу з «руським миром»? Невже вони не розуміють, що в них, як і у будь-якого злодія, один із пограбованих будинків може виявитися останнім?
