Звільнення за відвідування храму: назад у СРСР
Ми зараз переживаємо час, коли відбуваються абсолютно дикі та абсурдні події. Але навіть на цьому тлі є ті, що вирізняються особливо.
У селі Верхня Яблунька на Львівщині староста з жителями (список на 23 аркушах) вимагали від голови Львівської ОВА звільнити директора та вчителів школи за те, що вони відвідували храми УПЦ, «показуючи при цьому негативний приклад для учнів». І це при тому, що храм УПЦ у селі 11 квітня банально спалили одразу після того, як громада відмовилася переходити до ПЦУ. І зробити це могли лише місцеві.
Усі знають, скільки тисяч священників у СРСР було розстріляно, скільки десятків тисяч храмів знищено. У 1962 році ЦК КПРС ухвалив позбавляти батьківських прав тих, хто виховує дітей у релігійному дусі. На Великдень і великі свята навколо храмів ставили «заслони», що відловлювали вірян. На роботі православних вішали на «дошку ганьби» або звільняли. І робили все це часто свої ж сусіди та товариші, можливо, предки нинішніх підписантів із Верхньої Яблуньки.
Нині в Україні всі згадки про СРСР нещадно знищуються: руйнуються пам'ятники, перейменовуються вулиці тощо. Мета очевидна – викорінити все погане, що було за радянського режиму. Але якщо всередині у людини бруд та чорнота, злість і ненависть, то жодними пам'ятниками це не виправити.
За СРСР були ті, хто знищував храми та переслідував православних. І в Україні перебувають ті, хто знищує храми та переслідує вірян. Тільки в тих був «і Ленін такий молодий», а в цих «батько наш Бандера». Більш принципових відмінностей не видно.
