ПЦУ та воєнне мародерство: було ваше – стало наше
Про дивовижний навіть за нинішніх часів випадок розповіли в ТрО «Азов» Дніпро.
Там бійці пограбували врятували Георгіївський храм УПЦ, вивізши звідти абсолютно всі ікони. Зроблено це, оскільки церкву, за їхніми словами, постійно обстрілюють війська РФ. На відео сильних пошкоджень храму немає, але важливе тут не це.
Азовці вивезли ікони з «московського патріархату», щоб передати їх «в український патріархат» у Дніпрі. Трохи згодом виявилося, що прийняв майно УПЦ «священник» ПЦУ Уар Перетятько, настоятель храму ПЦУ Маріуполя.
«Прийняли ці ікони, які привезли нам із пошкодженого обстрілами храму, його рашисти обстріляли», – заявив Перетятько.
І якщо до «азовців» претензій немає (вони вивезли ікони з небезпечного місця), то заява Перетятька викликає оторопіння. А яке він особисто та взагалі ПЦУ має відношення до власності Георгіївської громади УПЦ? Що означає – «він прийняв ікони»? Чи у Великій Новосілці теж (як зараз популярно) провели збори з переведення храму до ПЦУ?
Після відходу військ РФ з Бучі з'явилося безліч повідомлень про мародерство, коли російські солдати виносили з будинків бучан їхнє майно. Тоді це спричинило справедливе обурення українців. Тут же ситуація зовсім інша. Чи ні?
