Чи може священник мати зброю?
Синод ПЦУ видав ухвалу, в якій дозволяє своїм клірикам в умовах воєнного часу мати особисту зброю.
Аргументація така: норми Міжнародного гуманітарного права зрівнюють священнослужителів із медичним персоналом. А оскільки медикам дозволено мати особисту зброю «для самооборони або захисту поранених, хворих та постраждалих в аварії», то можна носити зброю і священникам.
По-перше, норма 27, на яку посилаються в ПЦУ, говорить про таке зрівнювання лише для Військового статуту Німеччини. При цьому стверджується, що у німецькій армії священнослужителі зброї не носять. Те саме й у Великій Британії.
По-друге, абсолютно незрозуміло, навіщо клірикам ПЦУ зброя, якщо за канонічними правилами вони не мають права її застосовувати? Адже навіть за ненавмисне вбивство зі священника знімається сан.
По-третє, чи можемо ми уявити ситуацію, що священник стріляє в кривдника в якості самозахисту? Чи йдеться про подібне в Євангелії? Чи є такі приклади у святоотецькій літературі?
Чому, скажімо, священномученик Володимир (Богоявленський), розстріляний більшовиками, не тримав у келії зброю, не стріляв як самозахист, а навпаки – благословляв своїх катів?
Чому Севастійські мученики – воїни елітного римського легіону, не захищалися від язичників, а добровільно пішли на муки та смерть?
І таких прикладів можна наводити дуже багато.
І всі вони сходять до слів Христа апостолу Петру, який спробував захистити Його силою зброї: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть. Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти легіонів Анголів?» (Мф. 26:52-53).