Патріарх Варфоломій, дама в «єпитрахилі» та екуменічна єдність
21 січня в Троїцькому храмі Фанару Стамбула пройшло «Екуменічне богослужіння заради єдності Церков».
Крім патріарха Варфоломія там помолилися представники Сирійсько-католицької, Латино-католицької, Вірмено-католицької і Біблійної церков.
Особливо колоритно серед релігійних лідерів виглядала дама-«єпископеса», одягнена в щось, схоже на католицьку столу (аналог єпитрахилі у православного священника).
Як повідомляє турецький ресурс «haber.sat7turk», «духовенство увійшло до церкви урочисто, під дзвін дзвонів та спів гімнів у виконанні кліриків грецької церкви». Після читання «ієрархами» уривків зі Святого Письма слово взяв голова Фанару. І сказав він багато чого цікавого.
1. «Майбутнє екуменічного руху полягає в тому, щоб охопити "світло любові" шляхом включення нових символів терпимості і співіснування в наше повсякденне життя, яке бореться із забобонами і дискримінацією <...> Коли ми сьогодні тут молимося про єдність християнства, давайте з надією просуватися вперед по шляху до цієї спільної справи, якої ми прагнемо», – сказав Варфоломій.
2. Він зачитав присутнім уривок із 1-го Послання апостола Петра: «І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа» (1 Пет. 2:5).
Нагадаємо, це послання апостола було адресоване християнам земель, на яких знаходиться сучасна Туреччина, так що за формою голова Фанару правий – він, як і Петро, закликає християн до духовного зростання. А по суті?
Трохи далі в посланні апостола є такі слова: «Ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Пет. 2:9).
Тобто, апостол Петро звертається до членів Церкви, вже просвітленим Святим Духом.
Чи є такими люди, присутні на стамбульському «екуменічному богослужінні»?
Ще перед Критським Собором 2016 року митрополит Лімасольський Афанасій (Кіпрська Церква) висловлював здивування, чому в документах Собору (підготовлених Фанаром) інославні конфесії іменуються Церквами. Адже і католики, і протестанти – це не «Церкви», а відпалі від неї єретики.
«У тексті зовсім не згадується про те, що єдиний шлях, який веде до єдності з Церквою, – це шлях повернення єретиків і розкольників через покаяння в лоно Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви», – говорив тоді архієрей. І це не особиста думка Кіпрського ієрарха, це позиція Вселенських Соборів і святих отців Церкви.
Чи чуємо ми хоч одне слово від патріарха Варфоломія з закликом до покаяння заради возз'єднання з Церквою? Ні. Він, «глава Православ'я», звертається до католиків і протестантів як до членів істинної Церкви, зачитує слова апостола про «святе священство» і пропонує їм заради об'єднання боротися «з упередженнями та дискримінацією».
Не збентежила патріарха Варфоломія навіть «єпископеса» в «єпитрахилі». Для нього вона що, теж «царське священство»? Очевидно, так. І це дуже сумно. Тому що навряд чи з такою позицією погодяться «негрецькі» Церкви та віруючі християни.
