В якому сенсі мусульмани нам брати?
Звертаючись до єгипетських мусульман, патріарх Феодор заявив, що християни і мусульмани «є братами під одним небом».
25 грудня патріарх Олександрійський Феодор, який свого часу визнав ПЦУ, відслужив різдвяну літургію, на яку були запрошені в тому числі і єгипетські мусульмани. Звертаючись до них, патріарх Феодор заявив, що християни і мусульмани «є братами під одним небом».
Чи можна називати мусульман братами? Звичайно, так. У тому сенсі, що всі взагалі люди, що живуть на землі, – брати і сестри. Цим значенням і прикриваються патріархи Феодор, Варфоломій та інші екуменісти, коли заявляють про те, що християни і мусульмани – брати. Але під цим прикриттям ними послідовно просувається ідея зближення так званих авраамічних релігій: християнства, іудаїзму та мусульманства.
Взагалі сам термін «авраамічні релігії» –це абсурд, великою мірою. Святий праотець наш Авраам сповідував три релігії чи одну? Відповідь очевидна. Господь Ісус Христос раз і назавжди закрив питання про те, хто такі діти Авраама: «Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові. А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив. Ви робите діла батька свого. < ...> Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:39-44).
Найголовніша істина, яку сказав людям Христос – це те, що він є Син Божий, Предвічний Бог, Який прийшов врятувати світ: «Я й Отець Ми одне!» (Ін 10:30). Хто відкидає цю істину, той не є чадом Авраама.«Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина! Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця» (1 Ін 2: 22,23).
Сучасний постхрамовий іудаїзм (релігія принципово відмінна від старозавітного іудаїзму) відкинув Божественність Христа ще за його земного життя, іслам відкинув Божественність Христа через шість століть, тому жодного релігійного спілкування або зближення між християнством і цими релігіями бути не може. «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?» (2 Кор 6: 14).
Чи потрібно ворогувати з мусульманами та юдеями? Звичайно, ні. Можливе та необхідне мирне співіснування представників цих трьох релігій і співпраця між ними в земних життєвих відносинах. Християни повинні ставитися до них так, як заповідав святий апостол Павло: «Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми» (Рим 12:17,18).
Однак сьогодні ми бачимо, як Ватикан, а за ним – Константинопольський і Олександрійський патріархи просувають ідею саме релігійного зближення. Адже патріарх Феодор запросив мусульман до храму на літургію, а не в офіс. І таким чином зі свідомості християн вимивається те, на чому ґрунтується Церква Христова, те, що сповідав святий апостол Петро: «Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого» (Мф 16: 15-16).
Так, у фанаріотів та їхніх послідовників зараз не заведено на цьому акцентувати, але це саме те, що мусить передусім тримати в своїй свідомості кожний віруючий у Христа.
