Чи можна жаліти невакцинованих?
Порівняємо ставлення католицького священика до людей з почуттями православного подвижника недавнього часу, Силуана Афонського.
Німецьке католицьке видання kath.net наводить слова священика Віденського собору Тоні Фабера про те, що йому не шкода невакцинованих людей, які зараз зазнають в Австрії значних незручностей.
Навіть для кореспондента це звучить дико, тому він перепитує та уточнює: чи не жаліє священик людей, яким доводиться сидіти на ізоляції. На що Тоні Фабер ще й ще раз відповідає, що ні, не шкода, що він не заперечує того факту, що нещеплені люди в Австрії маргіналізовані, і не відчуває до них жодного співчуття. А щодо їхніх страждань на ізоляції він «не думає, що це привід для занепокоєння».
Сьогодні багато говорять про те, що вакцинація та карантинні обмеження призвели до небаченої сегрегації людей. Одні (щеплені) користуються правами, іншим (невакцинованим) у цьому відмовлено. Вони не злочинці, не зловмисники, не терористи, проте їхні права та свободи сильно обмежені.
Але тепер з’ясовується, що ця сегрегація йде ще далі – вона вже проходить у серцях людей, і до того ж тих, котрі називають себе не лише християнами, а й пастирями. Виявляється, що до одних людей (вакцинованих) можна мати почуття жалю, любові і так далі, а до інших (нещеплених) – ні. Їх не шкода, вони не заслуговують на гуманне ставлення.
Адже Господь взагалі не ділить людей ніяк. І закликає до того ж своїх послідовників: «А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, що проклинають вас, благодійте тих, хто вас ненавидить, і моліться за тих, що вас кривдять і гонять вас, нехай будете синами Отця вашого Небесного, бо Він наказує сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних та неправедних» (Мф. 5:44,45).
Порівняємо ставлення католицького священика до людей з почуттями православного подвижника недавнього часу, Силуана Афонського. Ось що він пише про себе: «Якось на Великдень йшов я з вечірні в Покровському Соборі до себе на млин, і на дорозі стояв один робітник. Коли я підійшов до нього, він попросив мене дати йому яйце. У мене не було, і я повернувся до Монастиря, взяв у духовника свого два яйця, і одне з них дав робітникові. Він каже: "Нас двоє". Я віддав і друге, і коли я пішов від нього, то від жалю до бідного народу я заплакав, і стало мені шкода всесвіту і всякого створіння».
Ось – плоди істинної віри та істинної духовної праці християнина.
А сегрегація обов’язково буде! «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на Престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відокремить одних від інших, як пастир відокремлює овець від козлів; і поставить овець праворуч Себе, а козлів ліворуч» (Мф. 25:31-33).
Тільки от сказано це зовсім не про вакцинацію.
