Чому «грецьким» Помісним Церквам варто почути Філарета
Так, зараз серед розкольників і «грецьких» Помісних Церков слухати Філарета – моветон. Але кому, як не йому, говорити правду про своїх «духовних дітей»?
Сьогодні у ПЦУ помпезно святкують дванадцяту річницю «єпископської хіротонії» глави ПЦУ Сергія (Єпіфанія) Думенка. Петро Порошенко написав, що винуватець свята «своїм відданим служінням щодня надихає християн на праведний шлях, веде шляхом добра, милосердя та християнських цінностей».
Отже, 15 листопада 2009 року у Володимирському соборі Києва Філарет із Зінкевичем, Зорею та іншими «ієрархами» «висвятив» Думенка в «єпископа» Вишгородського. І можна довго міркувати, чому після цієї події мирянин Сергій Думенко залишився мирянином Сергієм Думенком. Але правильніше дати слово тому, хто 12 років тому очолив «хіротонію».
У червні 2019 року, після того, як Філарет зрозумів, що Думенко «кинув» його з керівництвом у новій структурі, він раптом почав говорити правду. У тому числі і про «єпископську гідність» свого колишнього оточення.
«Якщо я був під анафемою, це означає, що всі ці єпископи (ПЦУ, – Ред.) недійсні. І Єпіфаній не тільки не митрополит – він навіть не священик. Якщо Вселенський патріарх зняв із мене анафему у 2018 році, то весь єпископат – недійсний».
Так, зараз серед розкольників і «грецьких» Помісних Церков слухати Філарета – моветон. Але кому, як не йому, говорити правду про своїх «духовних дітей»?