Батько наш Варрава, Іудея мати, ми за Іудею підем воювати
З ПЦУ вчергове прийшли новини про виконання «священиками» повстанської пісні «Батько наш Бандера».
Причому цього разу йдеться не про рядових кліриків, а «богословів» цієї структури, випускників Чернівецького університету. Та й на самій верхівці особистість Бандери офіційно підтримується. Сам Сергій Думенко заявляв, що пишається, коли членів ПЦУ називають бандерівцями.
І вся ця ситуація вимагає коментаря, оскільки в ПЦУ посилають простим вірянам очевидний сигнал – називати Бандеру батьком, а Україну матір'ю – для християнина правильно і навіть похвально. Але чи так це насправді?
У Новому Завіті слово «батько» вживається в двох значеннях: по відношенню до Бога-Отця, і як позначення диявола. І про ці два сенси говорить сам Христос у розмові з фарисеями: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене... Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете». (Ін. 8:42-44).
Нам можуть заперечити, що слово «батько» зараз вживається також по відношенню до священнослужителів або святих. У якому ж сенсі вживають у ПЦУ слово «батько» по відношенню до Бандери? Явно в позитивному. Але ж про нього з точки зору християнства нічого хорошого сказати не можна. Все своє життя він вів терор проти ворогів: поляків, більшовиків, навіть «неправильних» ОУНівців. Він організував безліч вбивств і замахів.
Втім, на це все є відповідь – Бандера вбивав заради свободи України. Бо він – батько української нації. І ось тут не можна не провести історичну паралель.
Всі ми пам'ятаємо з Євангелія, кого євреї вимагали від Пілата звільнити, чиє життя поставили вище за життя Спасителя. За даними більшості джерел Варрава мав величезну популярність серед євреїв тому ж, що і Бандера серед частини українців – він вів боротьбу за визволення своєї землі від окупації. Причому вів тими ж методами – методами терору і вбивств. Якщо Христос готував людей до свободи від гріха заради життя небесного, то Варрава боровся за свободу своєї нації в житті земному. Він вбивав римлян заради вільної Іудеї. Тому ми цілком можемо спроектувати повстанську пісню на реалії 2000-річної давності: «Батько наш Варрава, Іудея мати, ми за Іудею підем воювати».
От тільки ні Варрава, ні Бандера нічого корисного християнину дати не можуть. Вони проповідують ненависть до всіх, кого вони вважають ворогами «своєї» території. Християнство ж – це любов. Причому любов до всіх (і ворогів, і окупантів). І ця любов набагато більш раціональна, тому що за її законами живе Небо, куди кожен із нас прагне потрапити.
