А Сергій – точно «глава церкви», а не співробітник МЗС?
Ми вирішили переглянути контакти Сергія Думенка за останній час, і виявилося, що зустріч із Ісламабадом – лише епізод у його великій «дипломатичній» діяльності.
19 жовтня голова ПЦУ Сергій Думенко обговорив «розвиток взаєморозуміння» України з Ісламською республікою Пакистан.
Така новина виглядає настільки екстравагантно, що спочатку навіть не віриш, що це правда. Адже яке відношення може «глава помісної церкви» мати до «розвитку взаєморозуміння» з ісламською державою, де мусульмани складають 96% населення? Здоровий глузд підказує, що ніякого. Адже навіть та жменька християн, які там є – це католики і протестанти.
Ми вирішили переглянути контакти Сергія Думенка за останній час, і виявилося, що зустріч із дипломатами Ісламабаду – лише епізод в його великій «дипломатичній» діяльності.
З початку року Думенко зустрівся: з послом Польщі, послом Франції, послом Німеччини, главою МЗС Литви, Спеціальним представником Держдепартаменту США з питань України, президентом Литви, главою Держдепу США, головою Сейму Литви, конгресменами США, послом Аргентини і послом Японії. Як бачимо, активність якій може позаздрити навіть міністр закордонних справ України. Але що ж він там обговорює? Можливо, Думенко просить дипломатів про організацію православних місій у їхніх країнах, підтримку християн, пастирську роботу? Ні, жодного разу. З послом Японії Сергій обговорював розвиток євроінтеграції України, з послом Німеччини – посилення санкцій проти РФ, з президентом Литви – «досягнення справедливого миру» на Донбасі. З іншими – все те саме в різних варіаціях.
І коли все це читаєш, мимоволі виникає кілька запитань:
• А така діяльність точно входить до обов'язків «глави помісної церкви»?
• А у нас точно ПЦУ відокремлена від держави?
• А Думенко точно не працює в МЗС?
• І головне: а Сергій точно «глава помісної церкви»?
