Коли дитина в 11 років у «цивільному шлюбі» з дитиною своєї статі
У Саратові 11-річна дівчинка викинулася з вікна 9-го поверху.
Зробила вона це у прямому ефірі в VK. У Мережі гуляє відео, де вона, сидячи на підвіконні, довго не вирішується, вибачаючись, посміхається в камеру, але потім все ж стрибає. Через секунду на трансляції чути її здавлений крик, потім – страшний звук удару тіла об землю. Через якийсь час перед камерою з'являються її батьки. Вони кидаються до вікна й бачать унизу свою дитину. Що вони відчували в цей момент, жахливо навіть уявити собі будь-якій людині, у якої є діти.
На жаль, підлітковий суїцид – не таке вже рідкісне явище. Перехід від дитинства до дорослості – непростий період. Тут і гормональна перебудова, і зміна психіки, коли людина дуже вразлива для будь-якого впливу.
Чому ми пишемо саме про цей випадок? Саме через вплив. В статусі дівчинки в VK було зазначено, що вона «у цивільному шлюбі» з жінкою чи дівчиною (її акаунт вже видалений). Також вона писала повідомлення, що батьки не повинні критикувати і бити за орієнтацію, а в її профілі розміщена фраза: «найжахливіше, коли тобі всього 11, а ти вже настільки розчарувалася в житті». Так, багато з нас у 14-16 років «розчаровувалися в житті», але потім, коли дорослішали (і розумнішали), розчарування зникало.
Але зараз ми хотіли б поговорити про «цивільний шлюб» 11-річної людини з особою своєї статі і реакції батьків на дитини заяви про орієнтацію (очевидно, нетрадиційної). Судячи з усього, це і стало причиною вчинку дівчинки.
СПЖ читають в основному люди дорослі. Згадаймо себе у віці 11 років. Багато ми тоді думали про свою сексуальну орієнтацію, тим більше – нетрадиційну? Задаймо запитання інакше – чи думали ми тоді взагалі про будь-яку сексуальність? Напевно, таких було дуже мало, а може і не було зовсім.
Тому, думається, ми вправі говорити, що випадок із 11-річною Лєрою – це наслідок пропаганди, яка ллється на наших дітей із Мережі, ЗМІ, кіно, реклами і т. д. З усіх боків їм навіюється, що бути гомосексуалістом модно, стильно, красиво і інше. Навіюється, що це так здорово бути особливим, не таким як всі».
Так, у нашому суспільстві (не важливо, російському чи українському) поки ще немає прямого заохочення дітей до зміни статі з боку держави, як це відбувається на Заході. Вони ще не користуються загальними роздягальнями і туалетами, не проводять «уроки толерантності» з перевдяганнями в одяг іншої статі. Але нас вже до цього ведуть.
І якщо не протидіяти, то число таких «розчарованих» дітей, які перебувають у нетрадиційних «громадянських шлюбах» буде неухильно зростати. Як буде рости число нещасних батьків, які дивляться на тіло своєї дитини під вікнами багатоповерхівки.
