Як через 300 років після заснування Лаври в Києві з’явилися християни
Святослав Шевчук привітав римо-католиків України з 700-річчям присутності на території сучасного Києва.
Глава УГКЦ Святослав Шевчук привітав римо-католиків України з 700-річчям присутності на території сучасного Києва і заявив, що «вже в далекому 1321 році на київських землях існували громади віруючих людей, які читали Слово Боже, молилися і жили Христовими Таїнствами». Крім того, Шевчук згадав, що «ті роки були наповнені важкими випробуваннями, які випадали на долю» католиків.
І ці слова вимагають коментаря.
1. Як ми знаємо, наша земля була хрещена святим князем Володимиром ще в 988 році в православній вірі. Знаємо, що перед цією подією до нього приходили посланці папи (в той час розбіжності між Константинополем і Римом цілком склалися і в 1054 році лише оформилися офіційно), але князь їх відхилив. До моменту появи в Києві католиків тут уже майже 300 років існувала Києво-Печерська лавра, де вже засяяли Антоній, Феодосій і багато інших святих обителі. У Києві діяли сотні храмів, в тому числі чудові Успенський, Софійський, Михайлівський, Десятинний собори. У цьому контексті слова Шевчука, що «в далекому 1321 році» тут з’явилися люди, які «читали Слово Боже, молилися і жили Христовими Таїнствами» викликають, як мінімум, здивування. У Київській Русі православні все це робили вже більше трьох століть.
2. Цікаво, що Шевчук промовчав про те, яким же чином в Києві з’явилися всі ці молитовники з Риму. А з’явилися вони в результаті перемоги литовців над київським князем Станіславом у битві на річці Ірпінь, після чого Київське князівство на довгі роки стало васалом Литви. Тобто латиняни прийшли сюди за допомогою мечів і копій. З їх допомогою в 1321 році в Києві було засновано перше латинське єпископство, побудовані бенедиктинський і домініканський монастирі.
3. Сам Шевчук дуже непостійний у своїх православно-католицьких симпатіях. З одного боку, він називає УГКЦ «Церквою Володимирового хрещення», називає її «церквою-дочкою» Константинополя і стверджує, що в уніатів православні догмати. З іншого, у своїй риториці він повністю ігнорує присутність цієї самої «Церкви Володимирового хрещення» через 300 років з її появи. І, думається, як член католицької Церкви, тут він більш щирий.