Військовий храм або Вальгалла?
ПЦУ починає будівництво церкви, «присвяченій війні і гідності».
Ми, християни, знаємо, що війна безпосередньо пов’язана з вбивством і смертю, а тому не може бути чимось позитивним за визначенням.
Ми, християни, знаємо, що православний храм – це місце, де ми зустрічаємося з Христом, де приймаємо Його Тіло і Кров, де звершуються таїнства силою Святого Духа, де священикам невидимо співслужить ангельський світ.
Чи може християнський храм бути присвячений війні? Чи може Життя бути присвячене смерті?
ПЦУ починає будівництво церкви, «присвяченій війні і гідності». Нижня її частина буде у вигляді блокпоста. У храм будуть вмонтовані гільзи від снарядів, зібрані на місці боїв, дошки, зібрані на місці боїв; накупольний хрест буде виплавлено зі снарядів, зібраних на місці боїв.
Давайте просто подивимося на ситуацію з боку. На місці, де одні люди вбивали інших, збираються предмети вбивства і вбудовуються в храм. Що це, навіщо? Як знаряддя смерті можуть бути символами в храмі Життя? У цих снарядах що, якась особлива «вбивча енергетика»? І, головне, до чого тут християнство?
Стародавні скандинави вірили у Вальгаллу, небесний «чертог мертвих», куди потрапляють після смерті полеглі в битві воїни. Згідно з міфами, він прикрашений зброєю: мечами та щитами. А воїни у Вальгаллі кожен день з ранку одягаються в обладунки і б’ються на смерть, а після воскресають і сідають за спільний стіл бенкетувати.
Нещодавно в РФ був побудований «військовий» храм. Але там від мілітарі лише зелений колір стін. ПЦУ щосили намагається не бути схожою на РПЦ, але будує свій військовий храм. І в ньому мілітаризму буде хоч відбавляй. Ось тільки чи буде в ньому Христос? І це питання варто поставити собі тим, хто стане його прихожанами. Якщо такі, звичайно, знайдуться.
