Чому одні «патріоти», а інші «зрадники»?
Декілька днів тому звинувачення на адресу православних журналістів поповнилися «новим доказом».
Ним виявився документальний фільм: «"Порожні церкви України": що відбувається із захопленими храмами УПЦ», в якому наочно показувалося, що храми, захоплені в УПЦ, стоять закритими, а якщо там і проводяться «богослужіння», то з дуже невеликою кількістю тих, хто молиться. СБУ повідомила про «новий доказ» і знову нагадала, що за це фігурантам кримінальної справи загрожує довічне ув'язнення.
Але буквально в цей же час медіаресурс «33 канал» виклав на Youtube ролик під назвою: «Частина парафіян Храму Почаївської ікони Божої Матері (ПЦУ) хочуть змінити настоятеля», в якому стверджує те ж саме: що коли храм був в УПЦ, в ньому часто проходили служби, а коли він перейшов до ПЦУ, служб часто не буває, причому навіть у свята, які вшановуються народом, у тому числі. Парафіяни храму на камеру розповідають, як нинішній настоятель «о. Іван» ігнорує свої обов'язки, пропускає служби, не відкриває храм і так далі, і триває це вже більше року. А ось колишній настоятель, за словами парафіян, жив храмом і приходом, служив у всі суботні та недільні дні, а також у всі свята, храм завжди був відкритий, а парафіяни завжди могли підійти до пастиря зі своїми питаннями. Парафіяни поскаржилися на «отця Івана» голові Хмельницької єпархії ПЦУ Павлу Юристому і попросили змінити настоятеля, але той відповів, що «о. Іван» дуже патріотично налаштований, має великий досвід пастирської роботи і змінювати його немає причин.
Все виглядає як внутрішній конфлікт між громадою та «священником», але річ у тому, що цей храм у квітні 2023 р. був захоплений в УПЦ і всупереч волі більшості парафіян переведений до ПЦУ. Тобто у ролику «33 канали» стверджується те саме, що й у фільмі: «Порожні церкви України…». Чому СБУ не приходить з обшуками до «33 каналу»? Чому не оголошує цей фільм «доказом» держзради, не заарештовує його творців і не загрожує їм довічним? Відповідь проста: тому що це просто маразм. Але чому тоді щодо православних журналістів це вже не маразм, а «розкриття агентурної мережі фсб під прикриттям»? Чому тоді православні журналісти зазнають переслідування за ту саму журналістику, якою займаються інші медіаресурси, за ті самі факти й ті самі меседжі?
Погодимося, що доки в Україні не буде відповіді на ці питання, ми навряд чи станемо вільною та процвітаючою державою.
