Що є кращим періодом для Церкви?
Період випробувань – це той час, коли стає явною справжня краса Церкви, коли проявляється тверде сповідання віри.
Архієпископ Охридський Іоанн (Сербська Церква) заявив, що церковний розкол в Україні та втручання Фанара – це лише час випробувань для Української Православної Церкви, який пройде, як проходять хмари на небі. І що настане кращий період. По-перше, хотілося б подякувати владиці Іоанну за підтримку і добрі слова. Вони свідчать про те, що Православна Церква в усьому світі – це єдине Тіло Христове. І як сказав апостол Павло, «коли терпить один член – страждають з ним усі члени; і коли славиться один член – з ним радіють усі члени» (1 Кор. 12:26).
По-друге, період випробувань – це саме той час, коли стає явною справжня краса Церкви, коли проявляється тверде сповідання віри, коли відходить на десятий план все наносне і житейське.
Так, Українська Православна Церква гнана в нашій країні, але в стрічці церковних новин щодня повідомляється про закладення, будівництво або освячення нових храмів, про відкриття православних шкіл або гімназій, про нові чернечі постриги, про допомогу від єпархій лікарням і нужденним і т.д. Звичайно, правий архієпископ Іоанн в тому, що нинішній період – це період випробувань. Але разом з тим, це – благодатний період.
По-третє, після часу випробувань, за словами владики Іоанна, повинен настати «найкращий період». Звичайно, ми всі бажаємо кращого, але якщо раптом уявити собі фантастичну ситуацію, що держава з супротивника УПЦ стане їй другом, то чи не буде вона втручатися у внутрішні справи Церкви і впливати на її ієрархів? Наприклад, «по-дружньому» порадити прийняти до себе «архієреїв» ПЦУ без усіх цих «принизливих» покаянних прохань. Чи буде для Церкви «найкращим періодом» увібрати в себе всі ці ЛГБТ-скандали, екуменічні настрої і шалений націоналізм? Або якщо патріарх Варфоломій раптом скасує всі свої Томоси і принесе вибачення за те, що накоїв, чи не зажадає він якихось поступок, наприклад, в питанні з’єднання з католиками?
Будемо вдячні Богу за те, що є зараз і будемо просити у Нього, не «кращих часів», а духовних сил і мужності перенести все, що Йому буде завгодно послати нам.
