Лавра під окупацією державної церкви
7 лютого стався шокуючий випадок, який проливає світло на ситуацію в Лаврі та відносини держави з ПЦУ.
«Намісник» Лотиш не дозволив главі Англіканської церкви (фактичному, формальний глава – король Англії) архієпископу Джастіну Велбі зустрітися в Нижній лаврі з викладачами КДАіС.
За дозволом зайти в Лавру до УПЦ зателефонували заступнику голови заповідника Овчару, а той переадресував їх до Лотиша. Лотиш впускати Велбі і викладачів КДАіС відмовився, хоча напередодні провів йому монастирем екскурсію. Учасники зустрічі змушені були спілкуватися в забігайлівці навпроти. Ви розумієте масштаб цієї ганьби й абсурду? Думенківський клірик не дозволив (!) увійти на державну територію главі Англіканської церкви. Про українських громадян узагалі промовчимо, їх у ПЦУ за людей не вважають.
І тут з'являються запитання.
1. Хто взагалі такий Лотиш? З погляду держави (від якої за Конституцією Церква відокремлена) – це клірик однієї з безлічі конфесій. Водночас Лавра, як особливо підкреслює влада, – це власність держави. То яке право може якийсь клірик когось у цю власність пускати чи не пускати?
2. Як повідомляли в Мінкульті, у ПЦУ був договір на користування храмами Верхньої лаври до кінця 2023 року. На якій підставі вони перебувають там зараз і тим паче хто дав Лотишу право когось у Лавру не пускати – взагалі незрозуміло.
3) Цікаво, як «проковтнув» цю образу Джастін Велбі і що тепер подумає про українців з числа керівництва ПЦУ, які «страждають від війни».
За фактом ми бачимо, що ПЦУ перетворилась на якийсь підрозділ держапарату. Ще трохи, і у нас буде єдина структура – «Православне міністерство України в канонічній єдності зі Вселенським престолом».
