Це насильство – того, кого треба насильство
Патріарх Варфоломій у своєму Різдвяному посланні гнівно засудив ПЦУ за насильство та захоплення храмів УПЦ.
«Немає нічого більш противного волі Божій у плані творінь Його, створених на Його образом і подобою, ніж насильство над ближнім… Ми можемо сміливо стверджувати, що насильство є сугубим гріхом. Воно, насильство, повністю суперечить нашій створеній природі і нашому надприродному покликанню – прагненню єднання в любові з Богом і ближнім», – справедливо заявив глава Фанара.
Втім, ми змушені вибачитись. Патріарх справді написав ці слова, але з діями ПЦУ їх не співвідніс. Мабуть, зламані під час захоплення щелепи священників, поламані ноги старих парафіян і всі інші випадки бандитизму кліру та віруючих «Святої церкви України» до описаного патріархом насильства стосунку не мають. Те – погане насильство, а це – гарне.
Перефразовуючи стару радянську комедію, «це насильство – того, кого треба насильство».
