Чому нам не по дорозі з католиками
Відразу дві новини католицького світу підтверджують те, що католицтво все більше і більше втягується в ліберальний порядок.
Він полягає у визнанні содомії і фемінізмі.
1. Папа римський Франциск вперше призначив жінку заступником генерального секретаря Синоду католицьких єпископів Ватикану. При цьому сам Генеральний секретар організації кардинал Маріо Грек заявив, що на останніх синодальних зборах у Ватикані «численні отці наголошували на необхідності того, щоб вся церква задумалася про місце і роль жінок у церкві, і сам папа Франциск кілька разів підкреслював важливість того, щоб жінки були більш залучені в процеси прийняття рішень».
2. Католицький єпископ Майнца Петер Кольграф благословив видання книги «Paare.Riten.Kirche» (Пари. Ритуали. Церква), в якій класифіковано «літургійні рішення з широкої пастирської практики» для гомосексуальних пар. При цьому мета книги – допомогти содомітам зорієнтуватися, «де проводяться обряди, хто проводить, як союз благословляється і т. д.». Пояснюючи своє благословення, Петер Кольграф сказав, що такі благословення одностатевих союзів порушують церковний порядок, але ці союзи існують і будуть існувати, незважаючи на те, що в Катехизмі сказано, що шлюб – це союз між чоловіком і жінкою. Тобто ставлення церкви до содомії формально не змінюється, але воно виноситься за дужки. Вчення вченням, а життя вимагає благословляти содомітів. Така логіка таких міркувань.
Ми, православні, повинні чітко розуміти, що якщо ми будемо займатися з католиками екуменізмом, то ми неминуче будемо втягнуті в цей ліберальний порядок. Всі ці теми з фемінізмом і правами ЛГБТ неминуче виникнуть і будуть обговорюватися всередині Православ'я. Знайдуться «прогресивні» діячі, які підуть шляхом римського папи та його кардиналів і будуть боротися за «широку душпастирську практику» для одностатевих пар. Адже ніхто не приховує, що перспективи розвитку ПЦУ полягають саме у зближенні з католиками православного обряду в Україні. Тому відмова влитися в ряди ПЦУ – це не просто впертість, це бажання зберегти нашу віру в такому вигляді, яка була передана нам від апостолів і святих отців, незважаючи ні на які ліберальні порядки.
