«Я озирнувся підглядіть, чи озирнулася вона…»
15 грудня СБУ та МВС оголосили у розшук Патріарха РПЦ Кирила, звинувачуючи його в посяганні на цілісність України.
Силовики погрожують йому арештом. Вже наступного дня на цю заяву відреагували у Слідкомі РФ, оголосивши у розшук тих, хто оголосив у розшук голову РПЦ.
Які тут думки?
1. Не секрет, що глава РПЦ підтримує війну. Але таких у РФ – більшість населення. Чому така увага саме Патріарху Кирилу? Очевидно, що річ не в ньому. Заява СБУ – це інформаційний удар по «московській» УПЦ, закон щодо заборони якої влада готує у другому читанні. І логіка тут проста: якщо злочинець – «керівник московської церкви», то злочинці і його «підлеглі» в Україні.
2. Крім удару по УПЦ, «розшук» Патріарха – це ще й опосередковане звинувачення, що він є частиною ідеологічного держапарату РФ. І в Росії своєю блискавичною реакцією це підтвердили. Адже силовики України оголошували в розшук дуже багато громадян РФ, а відповідь росіян була тільки в дуже рідкісних випадках. І хоча РПЦ згідно з законом відокремлена від держави, за фактом це не зовсім так. Депутат держдуми Бородай назвав її «одним із найефективніших соціальних держінститутів».
3. Звичайна людина читає новини про ці взаємні «розшуки» з подивом. В Україні чудово знають, де перебуває Патріарх Кирил, в РФ чудово знають, де є керівництво СБУ та МВС. І обидві сторони знають, що заарештувати об'єкти пошуку вони не в змозі. Виходять якісь дитячі ігри дорослих дядечок.
Згадується іронічний шлягер із 90-х: «Я озирнувся підглядіть, чи озирнулася вона, щоб поглядіть, чи озирнувся вже я».
Але та пісня була веселою. Теперішні «ігри» зовсім інші.
