Голосування під дулом автомата
З 2014 року в українських і західних ЗМІ дуже популярним був вираз «голосування під дулом автомата», що стосувався «референдумів» у Криму та на Донбасі.
Дуже яскравий вислів, покликаний підкреслити незаконність дій організаторів.
5 жовтня нардепи-активісти оголосили, що зібрали потрібну кількість підписів за заборону УПЦ. Збирали їх понад два місяці, але справа йшла натужно. Доти, доки голова Комісії з інформполітики Микита Потураєв не оголосив, що на незгодних депутатів треба тиснути, а радикали не стали погрожувати насильством і навіть убивством. І не якісь там «диванні воїни», а люди, які провели безліч акцій з розправи з «неправильними» українцями, у яких у розпорядженні сьогодні будь-яка зброя на вибір.
Уявіть, що ви – нардеп, який не горить бажанням забороняти Церкву, але якому «пообіцяли» в разі відмови ярлик «пособника ворога», хейт у медіа, а то й щось серйозніше. Чи будете ви сильно геройствувати?
Сьогодні, щоб голосувати щодо УПЦ так, як велить совість, треба бути щиро й глибоко віруючою людиною. Чи багато таких у Раді?
І ще одне невеличке запитання – а чи може вважатися законним голосування за заборону Церкви в таких умовах?
Голосування під дулом автомата.