Про відмову єпископів Кіпрської Церкви співслужити з архієп. Хризостомом
Це нормальне рішення, яке зобов'язаний прийняти православний архієрей у випадку, якщо його предстоятель намагається ввести в Церкву розкольників.
Архієреї Кіпрської Церкви, незгодні з визнанням Думенка, заявили, що припиняють співслужіння з архієпископом Хризостомом доти, поки предстоятель не відмовиться від поминання Епіфанія, або не буде винесено синодальне рішення з цього питання. Також митрополит Тамасоський Ісая заявив, що не допустить будь-кого з ПЦУ в свою митрополію.
Що можна сказати з цього приводу? У контексті всього, що відбувається зараз в «грецькому» Православ'ї, це рішення здається жорстким. Але якщо абстрагуватися від церковного політесу, то воно НОРМАЛЬНЕ, тобто рішення, яке зобов'язаний прийняти православний архієрей у випадку, якщо його предстоятель намагається ввести в Церкву розкольників.
Адже згідно з канонами Церкви той, хто визнав розкольника – сам стає розкольником. І в даному випадку, трактування рішення кіпрських митрополитів повинно бути однозначним – непряме звинувачення архієпископа Хризостома в розколі. Про що, до речі, сказав і митрополит Ісая: «Кіпрська Церква стоїть на порозі потенційного розколу».
Крім того, з новою силою перед Фанаром поставлено питання, на яке досі не було отримано відповіді – безблагодатність «хіротоній» ПЦУ, а якщо говорити точніше – повна відсутність хіротоній. Про це вже було сказано в комюніке Кіпрського Синоду в лютому 2019: «Вселенський патріархат повинен знову ж знайти спосіб заспокоєння свідомості віруючих щодо дійсності хіротоній і таїнств, які звершуються цим керівництвом (ПЦУ – Ред.)».
Чи був знайдений такий спосіб Фанаром? Його ніхто не шукав і, схоже, шукати не збирається.
Подивимося, як буде розвиватися ситуація на Кіпрі, але поки саме в цій «грецькій» Церкві архієреї роблять так, як повинна їм підказувати їх християнська совість.
