Всі православні мають покаятися у Волинській різанині?
У Варшаві глава УГКЦ С. Шевчук та глава католиків Польщі С. Гондецький підписали «Заяву про прощення та примирення між польським та українським народами», присвячену 80-річчю Волинської різанини.
В тексті багато красивих слів, але суть його в тому, що польському та українському народу треба «очистити історичну пам'ять», взаємно пробачити один одному і примиритися.
Шевчук пишається, що саме Католицькі церкви є ініціаторами такого примирення: «Примирення між нашими народами – це процес загоєння ран, які і поляки, і українці несуть у своїх душах та совісті досі». Водночас у заяві йдеться про те, що «примирення може будуватися лише на правді та справедливості».
І ось тут питання – а хіба справедливо, що Шевчук від імені всього українського народу «примиряється» за Волинську різанину?
Нагадаємо, її влаштували у 1943 р. абсолютно конкретні люди – члени ОУН-УПА. Так, переважна частина їх була уніатами, і активність Шевчука тут зрозуміла. Але хіба можна говорити, що це «український народ» відповідає за десятки тисяч убитих УПА польських жінок та дітей? Що цим тепер обтяжена совість усього українського народу? Безперечно, ні, це груба маніпуляція.
І тут дивує не риторика Шевчука, який намагається забруднити у Волинській різанині всіх українців. Дивує, що те саме робить екзарх Фанара Михайло (Аніщенко), який заявив, що «до таких ініціатив мають приєднуватися представники всіх конфесій, у тому числі православні». Мовляв, «історія – це спільне надбання».
Волинська різанина, як і будь-які масові вбивства – це, безумовно, трагедія, Але переважна більшість у ній – і жертви, і вбивці – це католики.
А православним каятися, безперечно, треба. Але для цього є достатньо причин і без Волинської різанини.
