ПЦУ здорової людини
В Україні дуже гостро стоїть проблема співіснування канонічної Церкви та ПЦУ.
За накатаною схемою, коли сторонні люди проводять «парафіяльні» збори, думенківці відібрали вже сотні храмів. Наслідки скрізь одні й ті самі – протистояння, ворожнеча та ненависть. Який із цієї ситуації вихід?
Сергій Думенко бачить його в повному знищенні УПЦ.
В УПЦ сподіваються на покаяння ПЦУшників і повернення їх до Церкви.
Останнє в нинішній ситуації навряд чи є можливим. Але от не займатися бандитизмом і гопництвом члени ПЦУ цілком можуть. Приклади є.
У 2019 р. в селі Крупове Рівненської області прихильники ПЦУ не змогли перевести храм УПЦ і стали будувати свій. У 2022 р. в м. Карлівка на Полтавщині прихильники ПЦУ не стали захоплювати храми УПЦ, а попросили у міськради порожнє приміщення, щоб проводити там свої служби.
Здавалося б, для християнина це очевидні рішення – немає скандалів, криків, ворожнечі. Люди живуть у мирі та злагоді один з одним. Але чому ж повсюдно в нас зовсім інше? Навіщо взагалі ображати, принижувати й бити своїх співгромадян, сусідів? Якщо ти християнин, то чому не чинити по-християнськи?
Відповідь очевидна. До Церкви людина приходить, щоб стати богоподібною, стати схожою на Христа. Ну а поза Церквою все інакше. І винятки лише підкреслюють правило.
