Ієрарх, спасися сам, і навколо тебе спасуться тисячі
Блаженніший Онуфрій укотре прийшов на молебень під Лавру.
Усе як завжди: він стояв серед народу в одному підряснику, без пафосу, бодігардів і телекамер. Хтось дав йому записку з іменами, він помолився і віддав назад. І це тоді, як вже не раз активісти влаштовували на нього під Лаврою напади.
І в нашому лицемірному світі все це може здатися витонченою роботою дорогих піарників – ми всі пам'ятаємо «випадкові» зйомки Порошенка або Зеленського в супермаркетах і заправках, зроблені «серед народу».
Але в тому то й річ, що це не гра. Митрополит Онуфрій так живе. Він не запобігає перед політиками і не шукає їхнього заступництва. Він з'являється поза службою в підряснику не тому, що хоче здатися скромнягою, а тому, що це звичайний для ченця одяг. Він не оточує себе загонами бодігардів, тому що його життя – в руках Христа.
Його паплюжать з усіх боків. Українські націоналісти – тому що він «московський», російські – що він «продався київському режиму». А проте люди йому вірять і дуже його люблять. Чому? Тому, що він любить їх. А головне – любить Христа і живе так, як Він навчає. Кожне слово його проповіді прожите всередині, а тому так чіпляє.
На тлі багатьох сучасних релігійних лідерів Митрополит Онуфрій виглядає інопланетянином. І вони мріяли б мати хоч частину тієї народної любові, яка є в нього. Але ж насправді це так легко зробити.
Колись Серафим Саровський сказав одну очевидну річ: «Спасися сам – і навколо тебе спасуться тисячі». Хто має вуха – нехай почує.
