Про свято Усіх святих землі Руської
У другу Неділю після П'ятидесятниці Церква відзначає Собор усіх святих, що в землі Руській просіяли.
Ще кілька років тому до цього свята не було жодних питань. Єдине, що дещо «напружувало», – велика кількість у службі слів «Росія» та «російський». Власне, і в назві самого свята «руських» святих часто замінювали на «російських». Ми з цим мирилися, списуючи на вади спадщини російської імперії.
Сьогодні, під час війни, ці заміни українцям ріжуть слух. Якщо святі належать давній цивілізації святої Київської Русі, спадкоємцями якої ми всі є, то навіщо їх «перейменовувати» відповідно до назви однієї з держав? Чому святі Києва, Чернігова, Полтави – «російські», а не «руські»? Чи не тому, щоб інструменталізувати їх для звеличення цієї самої держави?
В Україні ентузіасти склали зараз службу «Всіх святих, що в землі Українській просіяли». І в деяких храмах замінили нею традиційну службу з мінеї. Мовляв, ми – українська Церква і шануємо тільки «своїх» святих.
Але чи точно це правильний шлях? Чи потрібно відмовлятися від Новгородських святих, Валаамських, Соловецьких, Псковських та інших лише тому, що нинішня РПЦ повністю підтримала війну РФ проти України?
Адже ці святі сьогодні в Царстві Небесному (де немає ані «геллена, ані юдея») моляться за всіх нащадків тієї Русі, зокрема й за нас, в Україні.
Видається, українці не повинні відмовлятися від великої духовної спадщини Київської Русі. Але й росіянам не слід проводити «великодержавний» знак рівності між Руссю і Росією. Це різні смислові поняття.
Можливо, колись такі міркування будуть зайвими. Але точно не зараз.
