Чому нам не по дорозі зі «священниками» із болгарками в руках
27 травня у Старій Жадові, рідному селі Думенка, парафіяни УПЦ спіймали «священника» ПЦУ під час спилювання болгаркою замка на їхньому храмі.
16 травня зрізав двері на храмі УПЦ «священник» ПЦУ в Горбакові. До того «священник» ПЦУ ломом зламав двері в храмі Переяслова. Ще до того «священник» ПЦУ вдарив ногою в живіт настоятеля храму УПЦ у Фастові, щоб той не заважав болгаркою зрізати замки. І є ще безліч подібного «до того».
Одночасно ми чуємо від Думенка пафосні фрази про любов і необхідність об'єднання. Але який сенс вірянам і священникам УПЦ об'єднуватися з тими, хто чинить всупереч словам Христа? Тільки через те, що вони української національності?
Чи можна собі уявити, що у «Барселону» чи «Баварію» візьмуть товстунів, які замість тренувань будуть лежачи на дивані їсти гамбургери та пити пиво? Просто тому, що вони каталонці або німці? Ні, не можемо. У такому разі ці команди програватимуть найслабшим суперникам.
Але ж християни теж борються, тільки з духами злоби піднебесної. Який шанс їх перемогти, якщо будеш в одній «команді» з тими, хто чинить не так, як вчить Христос, а ці самі духи?
З точки зору звичайної логіки і прагматизму це нерозумно та безглуздо. Якщо твоя мета – спасіння душі і посмертне життя в Царстві Небесному, то зі «священниками» із болгарками та ломами тобі точно не по дорозі. Будь вони хоч найчистокровнішими українцями.
