Патріарх Варфоломій і «невдячні діти» з Московського Патріархату
Глава Фанару знову назвав Московський Патріархат «невдячними дітьми», попутно позначивши цю Церкву як ворожу.
Глава Фанару продовжує вражати своїми висловлюваннями. Вчора він заявив, що Московський Патріархат – це «невдячні діти», більш того, вороги Константинопольської Церкви. Причому вороги підступні, оскільки прямо себе ворогами не називають. Мовляв, Константинопольська Церква дала їм все, а ці погані люди розірвали з нею спілкування всього лише через питання «автокефалії Церкви України».
У той же час, патріарх Варфоломій настільки «шляхетний», що продовжує любити цих самих «ворогів-дітей» і «обіймати їх своєю любов'ю».
Французький король Людовик XIV свого часу сказав фразу «Держава – це я». Схоже, нинішній глава Фанару мислить точно так же. Ось тільки у Людовика XIV, який побудував в XVII могутню Францію, було набагато більше прав ототожнювати себе з державою, ніж у патріарха Варфоломія з Церквою. Що хорошого для Православ'я зробив особисто нинішній глава Фанару, щоб просторікувати про історичне «батьківство» і чиюсь невдячність?
Патріарх Варфоломій увійде в історію як той, хто спробував узурпувати владу над іншими Церквами, як той, хто з міркувань влади здійснив рейдерське захоплення чужої канонічної території і зрадив мільйони віруючих в Україні, як той, хто зробив спробу розколу світового Православ'я, як той, хто боягузливо мовчав, коли у Церкви відбирали храм Святої Софії.
Так, він займає зараз пост предстоятеля Константинопольського Патріархату. Але чи дає це йому право ототожнювати свої дії з цією Церквою впродовж всієї її історії, до того ж попутно звеличуватися і ображати інші Церкви?
У посланні апостола Павла до євреїв є такі слова: «Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, вищий за небо».
В Константинопольській Церкві таких предстоятелів було чимало. Чи скажуть коли-небудь подібні слова і про патріарха Варфоломія?