Про Хіросіму і Нагасакі
Дивлячись на криваву історію людства ми дивуємося, як винні в жахливих злочинах живуть до старості в благоденстві. А що на них чекає там, в тому іншому світі?
Рівно 75 років тому країна, яка досі багатьма вважається еталоном демократії, прав людини і загальнолюдських цінностей застосувала ядерну бомбу проти мирних (в більшості своїй) жителів японського міста Хіросіма. А через три дні повторила це своє немислиме злодіяння проти Нагасакі. Ці міста були знищені разом зі своїми жителями. Загальна кількість жертв – 450 тисяч чоловік. Ці бомбардування не були викликані ніякою військовою необхідністю. Вони не вирішили жодного військової завдання. Просто дядькам у Вашингтоні було потрібно на комусь випробувати свою нову чудо-зброю, а заодно продемонструвати її потенційним супротивникам.
Ніхто в світі не поставив питання про відповідальність США за цей злочин.
Ніхто не приніс офіційних вибачень.
Ніхто з виконавців не був засуджений і навіть не визнав свою провину.
Взагалі, дивлячись на криваву історію людства, можна тільки дивуватися тому, як винні у вчиненні жахливих злочинів уникають покарання в цьому житті, доживають до старості і йдуть в інший світ в пошані і добробуті. А що на них чекає там, в тому іншому світі?
«Людям призначено вмерти один раз, а потім суд...» (Євр. 9, 27). Нікому не можна уникнути цього суду. Не можна відкупитися або найняти кмітливого адвоката. Не можна виправдатися обставинами або наказами згори. «І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя; І судили мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми» (Одкров. 20, 12).
Що на цьому суді відповідатимуть ті, хто задумав і здійснив ядерні бомбардування Хіросіми і Нагасакі? Що відповідатимуть ті, хто винен у невинних жертвах будь-якої війни, громадянської в тому числі?
Коли Церква закликає людей до миру, вона піклується не тільки про тих, хто може стати жертвами військових дій, але і про душі тих людей, з вини яких ці жертви відбуваються. Сьогоднішня скорботна дата – це привід згадати про жертви нелюдських ядерних бомбардувань, згадати про те, що ніхто не уникне суду Божого, привід згадати про слова Христа: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф. 5, 9).
