Народ першого і другого сорту
14 квітня у Львові зловмисник підпалив двері церкви УГКЦ. Голова Львівської ОВ М. Козицький сказав, що таке міг зробити тільки «лютий ворог нашого народу».
Півроку тому підпалили Володимирський храм УПЦ (його неодноразово підпалювали). Мер Львова Садовий тоді сказав, що до храму ходить всього «кілька бабусь» (насправді – більше сотні парафіян), і не варто взагалі звертати на це уваги.
А 6 квітня влада цей храм знесла екскаватором. Напередодні був захоплений кафедральний собор УПЦ та опечатаний Троїцький, останній храм у Львові. Садовий тоді прозвітував, що «за 2 дні ми завершили історію УПЦ у місті».
Що зрештою?
Коли підпалюють храм уніатів – це в очах влади «злочин проти народу».
Коли зносять (!) і захоплюють храми УПЦ – це «завершення історії московського патріархату». І це при тому, що парафіяни цих храмів – не москвичі, не рязанці, а ті ж таки львів'яни, представники українського народу.
Чи у нас народ тепер першого і другого сорту?
