Румуни поставили Фанар на «розтяжку»?
Гучне рішення ухвалили в Румунській Церкві.
Її Синод заявив, що «визнання нової автокефалії належить всій Православній Церкві, що досягається Томосом про визнання автокефалії, підписаним без жодної різниці всіма Предстоятелями автокефальних Православних Церков».
Сказано це було у контексті визнання Македонської Церкви. Але контекст тут ширший.
З моменту утворення ПЦУ Фанар невпинно просував тезу, що вона, як «перша без рівних», має право дарувати автокефалію Церквам, бути верховним суддею у спірних питаннях і взагалі – «керувати процесом».
На численні заклики Предстоятелів та ієрархів Церков скликати всеправославний собор з приводу ПЦУ Варфоломій відповідав одне й те саме – рішення прийняте та обговорювати там нічого. Ваша справа – підкоритись і визнати Епіфанія. Церкви мовчать, але не підкоряються.
А з автокефалією Македонської Церкви щось пішло не так. Після видачі Томоса Сербським патріархатом македонців визнали Антіохійська, Болгарська, Польська, Руська, Українська, Румунська, а також Церква Чеських Земель та Словаччини. Всі вони називали цю Церкву «Македонською» (як у Томосі сербів), а не «Охридською архієпископією» (найменування в «синодальному акті» Фанара).
А тепер румуни дипломатично заявляють, що очікують від Фанара ініціювання (консультацій) та видачі остаточного Томосу про автокефалію, щоб «висловити всеправославний консенсус із цієї теми визнання автокефалії».
З одного боку – реверанс у бік Варфоломія. Але тут вже проста логіка: якщо буде прийнято всеправославний консенсус щодо македонців – то такий самий має бути і по Україні.
