СБУ в Коломойського та в УПЦ: чому така різниця?

1 лютого українці обговорювали обшуки СБУ в відомого бізнесмена Ігоря Коломойського, причетного до управління компаніями «Укрнафта» та «Укртатнафта». Силовики заявляють про розкрадання нафтопродуктів та ухилення від сплати податків на 40 млрд. гривень.

А нещодавно СБУ провела масштабні огляди та перевірки у храмах та монастирях УПЦ. Чому ми про це говоримо та порівнюємо? Який тут зв'язок? Зверніть увагу на ставлення працівників СБУ під час обшуків у Коломойського та на об'єктах УПЦ.

Подивіться ці фото. Силовики прийшли до людини, яку підозрюють у крадіжці у держави мільярда доларів, та поважно знімають взуття. Вони пересуваються по будинку в шкарпетках, щоби не збентежити господаря. 

А тепер згадаймо, як працювала СБУ в УПЦ. Силовики вдиралися у вівтарі, заводили туди жінок-свідків і навіть намагалися обшукувати престоли.

А як працювала СБУ в Чернівцях під час обшуку в єпархіальному управлінні – це окрема історія. Силовики трощать і розбивають двері, архієрея кладуть обличчям до підлоги, ні в чому не винних людей роздягають до трусів, фотографують та розсилають фото у ЗМІ. 

А чому Коломойського не роздягли до трусів, не поклали обличчям доя підлоги? Чому не виламали двері його будинку?

Може, просто в УПЦ знайшли щось таке страшне, що іншого ставлення тут церковники й не заслуговували? Так, знайшли дитячі біблії, молитвослови, катехизиси. Ще лист до архієрея РПЦ. Жах. Це ж не порівняти з якимись вкраденими у країни нещасними 40 мільярдами гривень.

До речі, того ж дня, коли відбувалися обшуки у Коломойського, Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності нардепа «Слуги народу» Володимира Гевка, який не задекларував оренду житла на суму 3 мільйони 700 тисяч гривень. Знаєте, яка причина? Нардеп покаявся.

Здається, ніхто не здивується, якщо так само «розкаються» Коломойський, представники Міноборони, причетні до розкрадань в армії, або інші представники еліти, яких раптом вирішили притягнути до відповідальності.

Всі ці люди наносять шкоду країні на немислимі для звичайної людини суми.

Проте з усіх прасок лунають крики, що саме Українська Православна Церква – чи не найголовніший ворог суспільства і причина всіх наших бід. Варто лише з нею розправитися, як ми щасливо заживемо. 

Ми існуємо у світі, де політтехнологи керують людьми, вкладаючи їм у голови через ЗМІ та соцмережі «потрібні» думки. І настав час зрозуміти, що ці думки найчастіше не мають нічого спільного з інтересами людей і суспільства. У тому числі – і в ситуації навколо Церкви. Потрібно слухати, аналізувати та робити власні висновки. Інакше ми завжди будемо лише дурними маріонетками, які слухняно виконують те, чого від нас хочуть ляльководи.