Кому молитися про зниклих безвісти
Про черницю Успенського Олешківського монастиря, преподобну Євтропію (Ісаєнкову) та її особливий дар.
29 березня – день пам'яті преподобної Євтропії Херсонської. Стариця прожила довге життя й упокоїлася в 1968 році, у віці 105 років. Зовні її життя нічим особливо не примітне. З дванадцяти років вона була взята на виховання в жіночу чернечу громаду в Олешківській слободі. Матінка була свідком розквіту та занепаду монастиря. Пережила роки громадянської війни, гоніння на Церкву, військове лихоліття Великої Вітчизняної.
Що відбувалося у її душі за всі ці роки, відомо одному Богові. Навколишні люди бачили, що матінка має дар молитви та прозорливості. Про силу її молитов знали багато хто, тому тягнулася до неї низка стражденних не лише з Херсона, а й з Миколаєва, Первомайська, Запоріжжя, Дніпропетровська та інших місць. Скромний дворик, де жила останні роки стариця, був завжди сповнений людьми. Жила подвижниця у простій мазаній хатці, що складалася з однієї кімнатки та невеликого коридорчика. Преподобна Євтропія була по духу дуже близька до святої Домніки Олешківської і пережила її лише на один рік.
Матінка мала особливу відвагу молитися за упокій покійних, які не були поховані за православним чином або за яких не було кому помолитися.
Одна з причин згадати преподобну Євтропію в ці скорботні для нашої країни дні – це дар, який вона мала від Бога. За свідченням духовних чад, матінка мала особливу відвагу молитися за упокій покійних, які через закриття храмів і недостатню кількість духовенства не були поховані за православним чином або за яких не було кому помолитися. Господь чудесно відкривав їй імена цих людей.
Бувало так, що порожній папірець, що лежав на столі біля ліжка, на ранок був заповнений записаними на ньому іменами. Стариця записувала імена, які їй відкривав Бог. У серпні 2011 року відбулася канонізація преподобної Євтропії Херсонської, і ми можемо закликати на допомогу цю святу для того, щоб вона допомагала і нам у пошуках безвісти зниклих людей, а також клопотала про тих, хто залишився без відспівування та за кого нема кому молитися.
Мені доводилося спостерігати, як молоді, місіонерськи налаштовані батюшки говорили полум'яні проповіді, викриваючи народну віру в т.зв. спеціалізацію святих. У цьому, безсумнівно, є своя правда, тому що не можна ставитися до святих споживчо і бачити в них лише спосіб вирішення тих чи інших потреб. Але й відкидати, що дари, які святі отримали на землі, вони продовжують використовувати і на небі, теж неправильно. Скільки ми маємо свідчень того, як святі, наділені талантами лікувати людей, і зараз допомагають нам долати ті чи інші хвороби. Ми знаємо безліч прикладів, як праведники, які у своєму житті були пов'язані з якоюсь певною сферою людської життєдіяльності, надавали саме в ній допомогу й після свого успіння.
Сьогодні ми особливо потребуємо молитовної допомоги та заступництва саме преподобної Євтропії Херсонської.
Сьогодні ми особливо потребуємо молитовної допомоги та заступництва саме преподобної Євтропії Херсонської. Тому, що вона мала не просто дар молитви, який мали багато святих. Їй була дана особлива благодать молитися за безвісти зниклих, за тих, за кого вже не було кому молитися.
Серце кров'ю обливається, коли читаєш вигуки відчаю, якими переповнені сьогодні соціальні мережі. Ось малюнок молодої дівчини з малюком на руках. Підпис: «Благаю, заберіть дружину із сином. Синові 8 місяців, це одне посадкове місце. Не можу забрати, бо посеред океану. Віддам все, що маю… Адреса: Маріуполь, вул. …». Ось фото гарного хлопчика років шістьох, його шукають батьки. Хлопчик гостював у бабусі. Бабусю знайшли вбитою, а що з дитиною – нікому не відомо. Скільки фотографій красивих молодих пар із дітьми. На знімках вони усміхаються, щасливі обличчя... А внизу підпис: «Допоможіть знайти, пропали безвісти, не виходять на зв'язок…». Таких фото дуже багато. За кожним із них поламані та зруйновані долі людей. Скільки з них пропали безвісти назавжди, скільки поховано під завалами, закопано прямо в дворах чи загальних могилах.
Це були прості мирні люди, які ще місяць тому будували плани на літо, думали, як проводитимуть відпустку, збиралися садити городи, виховувати дітей, онуків. А тепер їх уже немає в живих. Їхні мрії, плани на майбутнє, надії різко і несподівано були перервані.
Будемо просити святу Євтропію, щоб вона допомогла знайти наших близьких живими та неушкодженими, щоб молилася за тих, хто помер без Покаяння та Причастя Святих Таїн, хто проходить поневіряння та чекає на молитовну допомогу.
Чим би ця війна не закінчилася, рани її болітимуть ще дуже довго. І ті, кому пощастило вижити, ніколи не зможуть забути всього того, що відбувається зараз на нашій Батьківщині. Але зараз йдеться про інше. Ми не повинні забувати про тих, хто загинув, ставши безневинною жертвою цієї війни. Всі вони потребують нашої допомоги та підтримки. Є багато людей, які пішли в інший світ цілими сім'ями, про яких нема кому молитися.
Преподобна Євтропія Херсонська, наша співвітчизниця, усі 105 років свого життя прожила на нашій рідній землі. Це означає, що наше горе і біль особливо близькі до її серця. І той дар, який свята отримала від Бога за своє подвижницьке життя, зараз дуже потрібний нам. Будемо просити її, щоб вона допомогла знайти наших близьких живими та неушкодженими, щоб молилася за тих, хто помер без Покаяння та Причастя Святих Таїн, хто проходить поневіряння та чекає на молитовну допомогу.
А що ж робити нам, тим, хто цього дару не має, але в кого живе серце і болить душа за всіх тих людей, які зараз впали жертвою цих воєнних жнив? Просити: «Господи, прийми в Свій спокій душі померлих раб твоїх, усіх безневинно убитих православних християн, їхні імена Ти Сам знаєш, прийми їхні страждання та мученицьку кончину в залишення гріхів і даруй їм Царство Твоє небесне». Амінь.
